Не дай СНІДу шанс!
НАЦІОНАЛЬНА ЛІНІЯ ТЕЛЕФОНУ
ДОВІРИ З ПРОБЛЕМ ВІЛ/СНІД

По русски


ПОШУК:
як шукатияк шукати
0-800-500-451

Задай питання
консультанту онлайн

Про проектКонтактиМапа сайту


Проблеми а АРТ? Заповніть електронний опитувальник і ми допоможемо!
Безкоштовна гаряча лінія з питань туберкульозу

Головна -> Архів статтей ->

Архів статтей

21.04.2009

Україна б’є рекорди по СНІДу. Через бідність, необізнаність і політику.


Тематика: Новини

Бідність, наркоманія, необізнаність у поєднанні з невіглаством і безнадійний стан державної охорони здоров'я сприяють поширенню епідемії СНІДу в Україні.



Умови в Україні сприяють поширенню епідемії СНІДу в країні, пише німецька газета "Suddeutsche Zeitung".

Це "бідність, наркоманія, необізнаність у поєднанні з невіглаством і безнадійний стан державної охорони здоров'я", вказує автор статті Катрін Кальвайт.

"Вірус почувається в країні привільно, число заражених щороку збільшується на 10%. Навіть за найскромнішими оцінками кількість ВІЛ-інфікованих в Україні вже перевищує півмільйони осіб. Це європейський рекорд. Усі спроби обмежити епідемію успіхом поки що не увінчалися", - говориться в статті.

В Україні не рідко на СНІД хворіють люди, які мають онуків, зазначає видання. І наводить за приклад історію бабуні Іри, яка, маючи дітей та онуків, хворіє на СНІД. Вона не входить у класичні групи ризику - "не наркоманка, не бомж, не повія і не лесбіянка" - заразилася страшною хворобою від чоловіка.

В Україні ВІЛ усе частіше поширюється через традиційний секс, зазначає газета.

При цьому наголошується, що Ірині "ще пощастило: вона потрапила в зразкову київську лікарню на 30 ліжок". Але навіть у цій зразковій лікувальній установі вже три місяці немає грошей. Частина обладнання і ліків надходить у якості пожертвувань з-за кордону. Але медикаментів на всіх не вистачає, тож відсутні доводиться купувати самим хворим чи їхнім родичам.

За офіційними даними, у Києві з його 2,5 мільйонами мешканців майже 6 тисяч ВІЛ-інфікованих. За неофіційними - у декілька разів більше, зазначає видання.

"Ми могли б і мали б обслуговувати значно більше пацієнтів. Але в цій країні відсутні не тільки медичні можливості - ще не вистачає політичної волі", - каже завідувачка відділенням СНІДу в київській Клініці інфекційних хвороб Світлана Антоняк.

Одеса, перевалочний пункт для наркотиків, притулок для тисяч нелегальних імігрантів з Молдавії і Придністров’я, центр проституції. Юнак на ім'я Женя розповідає про свою подругу.

Олена померла два тижні тому. Обоє вони вживали наркотики, заразилися через брудні шприци. Женя не приховує імені й адреси, показує листи з 12 лікарень, які відмовили Олені в лікуванні. Лікарняне ліжко для неї вдалося знайти за день до смерті. Женя, який теж ВІЛ-інфікований, зізнається, що волів би нічого не знати про свою хворобу. "Мені було б легше жити", - каже він.

Так і багато українців - не знають про свою хворобу і не бажають знати, говориться в статті.

"Хто піде здавати аналіз у країні, де ВІЛ - це своєрідне тавро? Де мало хто знає про шляхи поширення вірусу, де сексуальна освіта перебуває в зародковому стані? Який наркоман добровільно наважиться назвати своє ім'я, якщо за наявність мінімальної кількості наркотику йому загрожує три роки позбавлення волі? Та й навіщо все це в країні, де відсутнє державне страхування на випадок хвороби, а пострадянська система охорони здоров'я перебуває в занепаді?", - риторично запитує німецький автор.

В Україні є прогресивний закон, який гарантує лікування хворим на СНІД, але надто мало відповідних клінік.

National Aids Response, об'єднання великих гуманітарних організацій, які намагаються впоратися з епідемією в Україні, зазначає в доповіді за 2008 рік: "У державної системи охорони здоров'я не вистачає можливостей для встановлення діагнозу, спостереження і лікування сотень тисяч українців, які, можливо, уже є вірусоносіями".

Усі фахівці, з якими розмовляла кореспондент видання - чи то співробітники ВООЗ, ООН чи німецькі експерти, - одностайні: усі гроші світу, будь-яка допомога ззовні не можуть обмежити хворобу, від якої країна розкладається зсередини.

Українка Ганна Довбах - одна зі співробітників Aids Alliance, британської організації, яка працює в Україні з 2000 року, - про стан справ зі СНІДом у нашій країні каже наступне:

"Корупцією уражено все знизу догори, аж до адміністрації президента і прем'єр-міністра. Чиновники воюють між собою і не зацікавлені в боротьбі з інфекцією, яка вражає, насамперед, соціально слабкі прошарки населення, гомосексуалістів і повій, наркоманів і бездомних. Крім того, більшість хворих на СНІД помирає від туберкульозу чи гепатиту. Це робить катастрофу менш помітною - принаймні, з погляду статистики".

Джерело: "Suddeutsche Zeitung" в перекладі "InoPressa" Підготував: Віталій

версія для друку

© Національна лінія телефону довіри з проблем ВІЛ/СНІД, 2005-2014.
Всі права захищені. common@saapf.kiev.ua


НАШІ ПАРТНЕРИ:
Международный Альянс з ВИЧ/СПИД в Украине