Дослідники з медичного центру при Університеті Дюка описали на сторінках журналу Proceedings of the National Academy of Sciences процес, який міг би призводити до знищення вірусу природним шляхом, без використання будь-яких препаратів. Клітини імунної системи, як показали експерименти вчених, можуть практично відразу починати виробляти антитіла проти ВІЛ, але переважна більшість клітин, що виробляють такі антитіла настільки ж швидко знищується.
Як вдалося встановити вченим, синтезовані антитіла руйнує зовсім не вірус, який вторгся в організм. Клітини, які покликані допомогти знищити джерело загрози, стають жертвою інших захисних систем, оскільки їх антитіла в нормі вироблятися не повинні. Антитіла, які можуть боротися з ВІЛ, дуже схожі на ті, що синтезуються при так званих аутоімунних захворюваннях - збоях імунної системи. Ці хвороби характеризуються тим, що імунна система приймає власні тканини організму за чужі і починає їх нищити (так, наприклад руйнуються суглоби при артриті). Для організму в цілому такий «вогонь по своїх», зрозуміло, нічим хорошим закінчитися не може, і тому в ході еволюції виробляються і запобіжні механізми, які не дають можливості розпочати клітинам синтезувати антитіла проти власних же білків. Розумна система регуляції активності антитіл, що виробляють клітини, в нормі знижує ризик розвитку аутоімунних хвороб, і цей механізм, судячи по роботі вчених, виник дуже давно. Дослідники методами генної інженерії створили мишу, яка повинна була виробляти велику кількість клітин, які синтезують універсальні антитіла, але імунна система тварини, успадкована від далеких предків всіх ссавців, навіть не дозволила таким клітинам дозріти і почати працювати. Близько 85% клітин, які могли містити ВІЛ було знищено, що, на думку авторів дослідження, є наочним підтвердженням висловленої ними гіпотези. Звичайно, до клінічних випробувань ще далеко. Якщо сам організм за десятки мільйонів років навчився відключати виробництво занадто активних антитіл, то, швидше за все, це сталося далеко не випадково. А тому якщо мова йде про потенційний механізм ліквідації ВІЛ на ранньому етапі, то з побічними ефектами доведеться рахуватися всерйоз. Вакцина, яка хоч і захищає від ВІЛ, але, приміром, у кілька десятків разів збільшить ризик захворювань нирок, навряд чи може бути визнана придатною до використання. Простіше вже використовувати існуючі засоби бар'єрної контрацепції: презервативи аутоімунних захворювань точно не викличуть, хіба що алергію на латекс, від якої можна позбутися переходом до виробів з поліпропілену. Щоб виключити навіть не всі ризики, а хоча б найбільш серйозні, медикам буде потрібен час. Колектив з Університету Дюка, втім, вважає, що їхній метод може виявитися дуже перспективним для профілактики ВІЛ та створення вакцини. Якщо вдасться знайти спосіб змусити імунну систему знову почати синтезувати антитіла, що володіють високою ефективністю проти ВІЛ, і ці антитіла не викликатимуть небезпечних побічних ефектів - список потенційних засобів проти однієї з найнебезпечніших хвороб сучасності можна буде поповнити ще одним пунктом. А, можливо, стануть альтернативою інші антитіла, теж з широким спектром дії проти відразу декількох різновидів ВІЛ. У змаганні імунної системи з мільйонами варіантів антитіл та вірусу, який постійно мутує і нові форми якого вірусологи виявляють постійно, поки виграє ВІЛ. Але, якщо хоча б частину нових лабораторних розробок підтвердить свою ефективність у клінічних випробуваннях, у людства буде шанс рано чи пізно перемогти СНІД.