ВІЛ/СНІД Туберкульоз
на головну
UA / RU
Загальнонаціональна гаряча лінія
з питань ВІЛ/СНІД та туберкульозу
0 800 500 451
Графік консультування спеціалістів
Задати питання в чаті Написати листа на e-mail

Важливе про ВІЛ

Профілактика


Що таке ВІЛ?

Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) – це ретровірус (особливість ретровірусу полягає в тому, що він відтворює свій генний матеріал в людських клітинах і залишає їх модифікованими до кінця життя), який пригнічує імунну систему людини, вбудовуючись в ДНК людської клітини та блокуючи в ній функції захисту. Коли ВІЛ потрапляє в кров, відбувається його прикріплення до клітин крові, які відповідають за імунітет (Т-лімфоцити), починається активне розмноження ВІЛ. Протягом всього періоду хвороби не відбувається ефективної відповідної реакції організму на присутність ВІЛ. Головним чином це можна пояснити тим, що імунні клітини пошкоджуються і не можуть повноцінно функціонувати. Для ВІЛ характерна відсутність виражених та характерних симптомів. Дізнатись про наявність ВІЛ-інфекції в організмі можна лише пройшовши обстеження на ВІЛ!

Стійкість вірусу в навколишньому середовищі

  • У зовнішньому середовищі ВІЛ не стійкий: при температурі 56 °С він гине за 30 хвилин, при кип'ятінні – миттєво. Швидко гине при використанні дезінфікуючих засобів, під впливом 20% етанолу, ефіру, ацетону, 0,2% гіпохлориту натрію, 1% глютаральдегіду.
  • Стійкий до іонізуючої радіації, ультрафіолетового опромінення.
  • В крові, призначеній для переливання, вірус проживає роки, а в замороженій сироватці його активність зберігається до 10 років.

Шляхи передачі ВІЛ

  • Статевий (при гомосексуальних і гетеросексуальних контактах)
    У переважній більшості випадків ВІЛ-інфекція передається статевим шляхом. У спермі велика концентрація ВІЛ, при цьому вірус має особливість накопичуватися в спермі, особливо під час запальних захворювань та наявності інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). З цієї причини ризик передачі ВІЛ при наявності ІПСШ зростає. Крім цього, супутні інфекції найчастіше пов’язані з розвитком різних утворень, що порушують цілісність слизової статевих органів – тріщин, виразок і т.п. ВІЛ також може знаходитися в піхвових виділеннях і виділеннях шийки матки.
    При оральних статевих зносинах ризик інфікування ВІЛ значно нижчий, ніж при анальних. Та не варто ці відносини вважати безпечними ‒ описані достовірні випадки інфікування орального партнера.
    Ризик передачі ВІЛ-інфекції при анальних статевих зносинах вкрай високий, оскільки вірус легко проникає з сперми крізь тонку слизову. Крім того, анальні статеві зносини пов'язані з високим ризиком травмування слизової прямої кишки. Таким чином, ВІЛ або безпосередньо проникає в кров (якщо слизова прямої кишки пошкоджена), або спочатку заражає клітини–мішені.
    Ризик передачі ВІЛ від чоловіка до жінки приблизно в 20 разів вищий, ніж від жінки до чоловіка. Це зумовлено тривалим контактом слизової піхви і шийки матки або ендометрію зі спермою, тоді як тривалість контакту статевого члена зі слизовою піхви відносно невелика.
    Виразки на статевих органах служать воротами для інфекції (в тому числі ВІЛ-інфекції) і джерелом зараження статевого партнера. До таких виразок найчастіше призводять сифіліс, герпес статевих органів. Хламідійний і гонококовий цервіцит, а також ектопія циліндричного епітелія шийки матки підвищують ризик інфікування ВІЛ.

  • Парентеральний (при переливанні крові та її компонентів, а також при ін'єкціях)
    У споживачів ін’єкційних наркотиків – під час спільного використання шприців і голок ризик зараження ВІЛ підвищений. Також високий ризик під час процедури переливання крові або її компонентів. Якщо інфікована кров була перелита здоровій людині, в 90-100 % випадків відбувається зараження.
    Після того як було введено обов’язковий порядок проходження перевірки донорів крові на ВІЛ, ризик зараження таким шляхом значно знизився. Навіть у розвинених країнах зрідка відзначаються випадки зараження цілої групи хворих від одного ВІЛ-інфікованого донора, що зумовлено порушенням методики перевірки донорської крові.

  • Вертикальний (від матері дитині у внутрішньоутробному періоді, під час пологів або при грудному годуванні)
    ВІЛ має здатність проникати через плаценту, тому зараження плоду може трапитися в період вагітності, або при пологах. Величина ризику залежить від рівня організації медичного спостереження та лікування жінки на стадії вагітності, медичних показань матері та стадії ВІЛ. На можливість зараження дитини під час пологів вказують наступні спостереження: 1) при багатоплідній вагітності близнюк, що народився першим, має вищий ризик зараження від ВІЛ-інфікованої матері, ніж близнюк, що народився другим; 2) ризик зараження від ВІЛ-інфікованої матері при кесаревому розтині нижчий, ніж при родорозрішенні через природні пологові шляхи.
    Також існує реальний ризик передачі інфекції під час грудного вигодовування. Якщо мати ВІЛ-інфікована, грудне вигодовування протипоказано.

Неможливо заразитись ВІЛ

Передача ВІЛ-інфекції контактно-побутовим шляхом, а також при укусах комах за більш ніж двадцятип'ятирічну історію вивчення ВІЛ-інфекції не зареєстрована.
Переконливих доказів передачі ВІЛ зі слиною також немає – не зареєстровано жодного достовірного випадку зараження ВІЛ при поцілунках або випадковому попаданні слини на шкіру і слизові. Існує принаймні дві причини, якими можна пояснити низьку вірогідність зараження ВІЛ через слину: 1) вірус виявлений у слині лише небагатьох ВІЛ-інфікованих і присутній там в незначній кількості; 2) у слині міститься білок, секреторний інгібітор лейкоцитарних протеаз, який перешкоджає зараженню клітин ВІЛ-1. Хоча випадки зараження ВІЛ після контакту зі слиною і мають місце, насправді вони можуть бути зумовлені передачею вірусу з кров'ю. Хоча ВІЛ може бути присутнім практично у всіх біологічних рідинах, даних, що підтверджують передачу вірусу зі сльозами, потом або сечею, немає. Гіпотезу про інфікування ВІЛ за участю комах теж не підтверджено.

Ризик зараження ВІЛ

Вірогідність інфікування ВІЛ залежить від інфікуючої дози. Інфікуючою дозою для ВІЛ є 0,01 мл. крові. Важливо пам'ятати, що навіть великі концентрації вірусу не завжди призводять до зараження людини. Здорові, не ушкоджені шкіряні покрови та слизові оболонки є непроникними для ВІЛ. Проте будь-які рани, пошкодження можуть стати відкритими "воротами" для проникнення ВІЛ до кровотоку і, відповідно, до чутливої клітини.

Уникнути зараження ВІЛ можна за допомогою:

  • наявності постійного статевого партнера;
  • уникнення випадкових статевих зв'язків (при будь-яких випадкових статевих контактах необхідно використовувати презерватив). Це убереже не тільки від ВІЛ, але також і від інфекцій, що передаються статевим шляхом, гепатитів В і С;
  • використання індивідуальних шприців, голок, якщо людина є споживачем ін’єкційних наркотиків;


Головна -> Важливе про ВІЛ -> Профілактика

Проект «Загальнонаціональна Гаряча лінія з питань ВІЛ/СНІД та туберкульозу» реалізує Благодійна організація «Фонд профілактики хімічних залежностей та СНІДу» за фінансової підтримки ВБО «Всеукраїнська Мережа ЛЖВ» за кошти Глобального фонду по боротьбі зі СНІДом, туберкульозом та малярією.