АРВ-препарати знижують ризик неврологічних розладів у людей, які живуть з ВІЛ

Поширеність ВІЛ-асоційованого нейрокогнітивного розладу (HAND) серед людей з ВІЛ, які приймають АРВ-терапію, значно знизилася за останнє десятиліття. Вчені з Італії представили результати відповідного дослідження. Більш низькі показники HAND залежали від особистих характеристик пацієнтів та факторів, пов’язаних із ВІЛ, включаючи використання подвійної схеми терапії та режимів на основі інгібіторів інтегрази.

Щоб визначити наявність ВІЛ-асоційованого нейрокогнітивного розладу, експерти провели тести, що оцінюють кілька функцій: увагу, робочу пам’ять, швидкість розумової обробки та дрібну моторику. Лікар Іларія Мастророса та її колеги з Національного інституту інфекційних захворювань у Римі оцінили еволюцію поширеності HAND у людей, які отримують антиретровірусну терапію з 2009 по 2020 рік. Команда обробила нейрокогнітивні профілі 1365 людей, які живуть із ВІЛ. Усього було проаналізовано 2383 нейропсихологічні тести.

На проблеми з пам’яттю, увагою чи концентрацією поскаржилися 33% учасників. 69% пацієнтів про подібні проблеми не заявили. Загалом поширеність HAND склала 22%. Причому згодом було виявлено помітну тенденцію до зниження захворюваності серед людей, які живуть із ВІЛ. Ця тенденція була підтверджена після коригувань за віком, способом передачі ВІЛ, поточною кількістю CD4 та вірусним навантаженням. Експерти виявили, що більш високий ризик прояву нейрокогнітивних розладів був пов’язаний з наявністю антитіл до гепатиту С, повідомленням про скарги на когнітивні порушення та віком на десять років більше.

Тим часом серед факторів нижчого ризику поширення HAND були відзначені:

• Більш високий рівень освіти;
• більша кількість клітин CD4;
• прийом інгібіторів інтегрази чи подвійної схеми АРВ-терапії;
• проходження нейропсихологічної оцінки за останні кілька років.

Вчені дійшли висновку, що сучасні АРВ-препарати та останні стратегії лікування ВІЛ, які показують «велику ефективність та кращу переносимість», відіграють важливу роль у зниженні поширеності нейрологічних розладів серед людей, які живуть із ВІЛ.