За відсутності антиретровірусної терапії (АРТ) у більшості дітей з перинатально набутим ВІЛ захворювання прогресує до СНІДу протягом 2 років. Однак є діти, які залишаються клінічно здоровими без АРТ; їх називають «повільно прогресуючими» або «довго не прогресуючими». Міжнародна група вчених розбиралася в особливостях цього феномену.
Дослідження
Загалом у дослідження, яке проводилося у країнах Європи та Таїланду, було включено 4542 дитини, які народилися всередині країни, з 18 національних та ненаціональних когорт.
За підсумками аналізу експерти зробили такі висновки:
- Серед дітей, які народилися у 2004–2007 роках, ймовірність відсутності розвитку ВІЛ-інфекції до 8 років без АРТ становила 10%.
- Серед дітей, що народилися до 1997 року, кількість тих, хто відповідав визначенню «тривалий не прогресуючий», склала 19%. На думку експертів, це зниження показників (з 19% до 10%) було пов’язане з більш високою ймовірністю призначення АРТ дітям у більш пізні періоди.
- Ймовірність виявлення дітей, у яких не розвивався ВІЛ без АРТ, у віці 5 років була приблизно у 2 рази вищою порівняно з віком 8 років.
- Імовірність залишитись не прогресуючими без АРТ знижувалася після 8 років.
- Тільки у 2 дітей було зафіксовано стійке невизначене вірусне навантаження (елітний контроль) без АРТ до 8 років. Ще у 2 епізоди елітного контролю було відзначено після 8 років.
Висновки
Хоча виявлення причин виходило за рамки даного дослідження, експерти виділили кілька характеристик, які відрізняли «довго не прогресуючих» дітей. Найчастіше це були дівчатка (це було зазначено і раніше у дослідженнях елітного контролю). Діти з Великобританії та Ірландії також виявились більш схильними до підтримки пригніченого вірусного навантаження без АРТ порівняно з дітьми з інших когорт.
«Наші результати можуть дати інформацію для оцінки відсутності прогресування ВІЛ у дітей без АРТ, а також для виявлення та включення їх до майбутніх досліджень контролю після лікування ВІЛ», – наголошують автори дослідження.
