У Київський міський центр СНІДу за півтора місяці звернулося 12 чоловік, яких несподівано вкололи в натовпі. Минулого року постраждало 20 чоловік. Всі вони припускають, що їх хотіли інфікувати СНІДом. Про ймовірність такого шляху зараження мовитися в статті.
У міський центр СНІДу за півтора місяці звернулося 12 чоловік, яких несподівано вкололи в натовпі. Минулого року постраждало 20 чоловік. Всі вони припускають, що їх хотіли інфікувати СНІДом.
Останній випадок, про який розповідає головний лікар Київського центру СНІДу, відбувся зовсім недавно. До них звернулися мати з дочкою, яку на зупинці невідомий вколов шприцом під лопатку. Обидві приїхали в стресовому стані. У дівчинки узяли аналіз крові і порадили пройти курс профілактики. Подібних звернень тільки за цей рік вже 12.Олександр Юрченко говорить: причина в тому, що такі «аварії» в масовій свідомості чомусь відразу асоціюються саме з ВІЛ-інфекцією.
Олександр Юрченко, головний лікар Київського міського центру боротьби з СНІДом:
«Ризик зараження ВІЛ-інфекцією при медичній аварії, за даними ВООЗ – 0,35 %, тоді як ризик зараження гепатитом С– 40 %, гепатитом В – 70%. Але В і С лікуються, а СНІД – ні».
Лікарі центру запевняють: до цих пір вони не отримали жодного підтвердження зараження СНІДом в таких випадках. Жертв т.з. ВІЛ-терористів відразу беруть під контроль, через кожні три місяця роблячи аналіз крові. Якщо і через рік він буде негативний, людину знімають з обліку.
Насправді, заразитися СНІДом саме таким чином дуже складно, запевняють вірусологи. Вірус ВІЛ дієздатний тільки в живій клітині. Інфікована кров вже через 15-20 хвилин згортається, а згусток пройти через голку не може.
Неля Ченцова, завідувач клініко-діагностичної лабораторії:
«Вірус імунодефіциту довго не зберігається поза організмом людини. У тій же голці вірусу вже немає. Людина може заразитися шляхом уприскування, а наступивши на голку уприскування не відбувається. Вона просто отримує рану. Потрібно видавити кров з рани, обробити перекисом або йодом і знати, куди звернутися. У Києві це міський центр СНІДу».
Психологи, які працюють з ВІЛ-інфікованими, говорять, що це зовсім неагресивні люди і про помсту за свою невиліковну хворобу навіть не замислюються. Для них куди більша проблема – максимально адаптуватися до свого статусу в суспільстві.
Світлана Атаманчук, психолог:
«Інформація правильна, що відбувається травматизм. Але статус цих людей не встановлений. І говорити, що цим займаються ВІЛ-інфіковані – неправильно… Людина, яка має такий статус, ніколи не займатиметься тим, щоб ходити інфікувати спеціально. Це тільки люди, які мають психічні захворювання».
До речі, до цих пір в Україні був всього один доведений випадок ВІЛ-тероризму, та і то сексуального. Проблема в тому, сходяться на думці лікарі і юристи, що довести подібний факт дуже складно.
Дружини, яких ВІЛ-інфікований чоловік нагородив смертельним вірусом, як правило, не хочуть подавати до суду на кохану людину.
Неодружені часто просто не можуть пригадати місце і час зараження. А зловити за руку того, хто коле ні в чому не винну жертву на вулиці голкою, практично неможливо.
Олександр Юрченко, головний лікар Київського міського центру боротьби з СНІДом:
«Люди не звертаються в правоохоронні органи з приводу примусового зараження на вулиці. Ми не можемо юридично чітко сказати: прописаний в кримінальному кодексі ступінь покарання не застосовується. Немає збуджених справ, доведених справ».
На думку психологів, ВІЛ-тероризм, найчастіше, просто снідофобія. Люди ніби і багато чують про цю хворобу, але часто забувають, що є всього три шляхи зараження: статевий, від інфікованої матері до дитини і через кров. Останній найбільш поширений в середовищі наркоманів. Що ж до зараження через донорську кров, то цей шлях практично виключений, запевняють медики.
Людмила Заневськая, головний лікар Київського центру крові:
«У нас є база інфікованих. Людина пред’являє паспорт і за базою ми звіряємося, стоїть вона на обліку чи ні. Якщо ні– то допускається».
Перш ніж донорська кров потрапить за призначенням, вона ще півроку після забору знаходиться в центрі. Через 6 місяців людині роблять повторний аналіз крові. Якщо результат негативний, кров передають до медичних установ.
Повернутись Назад
Залиште коментар