Незважаючи на десятиліття боротьби всього світу з епідемією ВІЛ, що призвела до значного зниження вертикальної передачі інфекції, відсутність або пізній доступ до діагностики ВІЛ та подальшої АРВ-терапії все ще є проблемою для багатьох країн. Щорічно у світі близько 150 тисяч дітей віком від 0 до 9 років інфікуються ВІЛ, і лише 60% мають доступ до служб раннього тестування.
Незважаючи на десятиліття боротьби всього світу з епідемією ВІЛ, що призвела до значного зниження вертикальної передачі інфекції, відсутність або пізній доступ до діагностики ВІЛ та подальшої АРВ-терапії все ще є проблемою для багатьох країн. Щорічно у світі близько 150 тисяч дітей віком від 0 до 9 років інфікуються ВІЛ, і лише 60% мають доступ до служб раннього тестування.
Саме тому вчені вирішили провести дослідження, щоб зрозуміти, яким чином можна найефективніше діагностувати ВІЛ у немовлят. Останнє дослідження з цієї теми, яке проводилося в країнах Африки, показало, що діагностика ВІЛ у немовлят за місцем надання медичної допомоги може значно покращити показники виявлення та лікування інфекції у цієї категорії пацієнтів.
Вертикальну передачу ВІЛ деякі фахівці називають системним збоєм. Вона часто сприймається батьками як особиста невдача, яка загрожує благополуччю дитини. Перинатальна передача ВІЛ призводить до травматичних психосоціальних переживань для матері, особливо у разі виникнення у дитини проблем зі здоров’ям.
Практика, коли аналіз на ВІЛ не лише беруть, а й роблять у поліклініці, може значно змінити ситуацію із ранньою діагностикою захворювання у немовлят. Тут кілька плюсів: результати аналізу можна отримати за кілька годин, а не тижнів, можна уникнути численних візитів до медустанов та раніше розпочати прийом АРВ-терапії.
В рамках дослідження експерти проаналізували всі наявні дані про клінічний ефект ранньої діагностики немовлят за місцем надання допомоги та порівняли їх із результатами діючої медичної програми.
Аналіз включав 7 досліджень за участю 37 377 немовлят із 15 африканських країн. 67% з них пройшли тестування на ВІЛ за місцем надання медичної допомоги («результат того ж дня»), решта – стандартне тестування. До дослідження були включені діти віком до 2 років, але понад 90% становили пацієнти до 9 місяців.
Вчені дійшли таких висновків:
- одержання результату аналізу на ВІЛ
тестування за місцем надання допомоги – 0 днів
стандартне тестування – 35 днів
- час до початку АРВ-терапії тестування за місцем надання допомоги – 0 днів стандартне тестування – 40 днів
- частка дітей, які почали лікування протягом 60 днів після збирання зразків
тестування за місцем надання допомоги – 90%
стандартне тестування – 52%
Виходячи з результатів дослідники дійшли того, що діагностика ВІЛ за місцем надання медичної допомоги — це крок до вирішення «набагато більшої та складнішої проблеми». Тестування має поєднуватися з ретельною психосоціальною допомогою, яка враховує немовля, матір чи опікуна, а також їх соціальні зв’язки та обставини. А для цього потрібні подальші дослідження та «стійка фінансова підтримка», вважають фахівці.
