Вчені зі США дійшли висновку, що тестування генів, що беруть участь у метаболізмі ліків, перед початком або зміною лікування може підвищити ефективність антиретровірусної терапії ВІЛ (АРТ). В дослідженні, що провели експерти з Клініки Мейо, вони вивчали гени, які беруть участь у метаболізмі ліків у людей із ВІЛ. Це гени, які можуть взаємодіяти з АРТ та іншими препаратами, наприклад антидепресантами. У багатьох учасників дослідження було виявлено підвищений ризик токсичності чи неефективності лікування.
Фармакогени беруть участь у виведенні токсинів та препаратів у процесі детоксикації. Кожен фармакоген існує у багатьох різних формах, що впливає на його ефективність. Наприклад, ген UGT1A1 бере участь у видаленні білірубіну та інгібіторів інтегрази. У деяких людей є менш ефективна форма цього гена (UGT1A1 *28/*28), яка призводить до повільного виведення продуктів життєдіяльності клітин та ліків.
У дослідженні, яке тривало з 2018 по 2020 рік, взяли участь 96 пацієнтів, які живуть із ВІЛ. Середній вік 53 роки, пригнічене вірусне навантаження мали 89% учасників. Усі пройшли тестування на 27 фармакогенів.
За результатами аналізу було виявлено 682 клінічно значущі фармакогенетичні знахідки. З них 133 випадки належали до категорії «особливо важливих», які мали високий ризик токсичності та неефективності лікування.
Загалом дослідження завершили 90 пацієнтів. 72% отримали клінічні рекомендації: відмова від певного препарату АРТ, збільшення або зменшення дозування. А 10% учасників було показано повну заміну схеми. Усього було зроблено 36 рекомендацій щодо АРТ. 58% їх пов’язані з долутегравіром, а 28% – з біктегравіром.
Генетичне тестування змогло пояснити неефективність терапії у 1 учасника дослідження, а непереносимість лікування – у 26.
Пацієнти старше 65 років отримали більше рекомендацій щодо АРТ та інших препаратів. На думку експертів, це пов’язано з тим, що люди похилого віку мають більше проблем зі здоров’ям і, отже, приймають більше ліків.
В підсумку, вчені дійшли думки, що всі люди унікальні у своїй генетичній будові, тому всі по-різному реагують на ліки. Тестування пацієнтів перед початком лікування може допомогти лікарям вибрати найбільш підходящу схему, щоб звести до мінімуму ризик побічних ефектів та оптимізувати пригнічення вірусу.
