Вчені розробили новий варіант PrEP тривалої дії. Згідно з результатами дослідження, представленого на CROI 2023, невеликі імпланти з іслатравіром, які вставляються під шкіру, показали майже 100% ефективність як засіб для доконтактної профілактики ВІЛ (PrEP). Випробування проводилися на мавпах.
Експерти протестували 2 види імплантів: багаторазовий та біорозкладний. Обидва варіанти захищали самок макак від вагінальної інфекції SHIV (гібрид мавполюдського вірусу, схожий на ВІЛ), а багаторазовий імплант також захищав самців мавп від ректальної інфекції.
Багаторазовий імплант
Фахівці з Х’юстонського науково-дослідного інституту в Техасі розробили біосумісний імплант розміром 20х10 мм на основі технології кремнієвої нанофлюїдної мембрани. Він призначений для введення під шкіру, наприклад, на внутрішній стороні плеча. Процедуру наповнення імпланту (за допомогою голки) може провести кваліфікований медичний співробітник.
Під час випробувань за участю мавп імплант викликав стійке вивільнення іслатравіру з однаковою швидкістю у самців та самок. Постійні рівні препарату у плазмі крові, необхідні для захисту від вірусу, підтримувалися понад 20 місяців. Імпланти загалом добре переносилися, викликаючи лише легке місцеве запалення тканин.
Після встановлення імплантів тварин піддали дії низьких доз вірусу (по 10 разів на тиждень). Самцям доставляли вірус ректально, самкам – вагінально. Жодна з мавп із імплантами іслатравіра не була інфікована. Це говорить про 100%-й захист від ректальної та вагінальної інфекції.
Біорозкладний імплант
Даний імплант виготовлений з біорозкладного полімеру – полікапролактону. Він містить близько 46 мг іслатравіру зі швидкістю вивільнення 83 мкг/день.
Шість самок отримали по два 25-міліметрові імпланти (під шкіру кожного плеча). Потім вони зазнали вагінального впливу вірусу – 6 разів на тиждень протягом 6 тижнів. Далі експерти видалили один імплант та продовжили експеримент.
Рівні іслатравіру були вищими, коли у мавп було два імпланти, але вони відповідали нормі навіть за одного. Експерти зазначили, що концентрації у плазмі були аналогічні тим, які спостерігалися при пероральному прийомі іслатравіру 1 раз на день у людей. Імпланти добре переносилися, більшість тварин не мали місцевих небажаних реакцій.
Жодна з шести мавп не інфікувалася після 12 тижнів впливу вірусу, коли вони мали 2 імпланти. Після видалення одного імпланту одна з тварин інфікувалася. Прорив інфекції відбувся після останнього впливу вірусу. Ця мавпа мала найнижчий рівень іслатравіру
Під час обох досліджень усі тварини, які отримували плацебо, були інфіковані.
Нагадаємо, що випробування іслатравіру відновилися лише нещодавно. До цього всі розробки препарату було припинено через зниження числа клітин CD4 в учасників дослідження. Проте фахівцям вдалося уникнути цього ефекту після значного зниження дози іслатравіру.
