Латентний ВІЛ може довго ховатися в мікрогліальних клітинах головного мозку. Ці клітини можуть жити близько 10 років. Через свою довговічність вони стають відмінними резервуарами для інфекції. На відміну від клітин периферичної крові, дуже складно отримати доступ до тканин головного мозку та проаналізувати їх на предмет резервуару ВІЛ. Проте вченим із США вдалося провести такий експеримент.

Дослідники спочатку вивчили аналогічні клітини у мавп із вірусом імунодефіциту. За допомогою спеціальних методів вони вибірково видалили клітини, що експресують поверхневі маркери мікроглії. Потім ізолювали та відокремили чисті мієлоїдні клітини головного мозку від клітин CD4, які проходили через тканину органу. Після вченим вдалося підключити до експерименту людей. Усі добровольці дали згоду незадовго до смерті — вони лікувалися від ВІЛ і заповіли свої тіла науці.

«ВІЛ дуже розумний. Згодом він розвинувся до такого рівня, що зміг ховатися в мозку від імунного очищення. Ми починаємо розгадувати унікальний механізм, що забезпечує латентність ВІЛ у мікроглії головного мозку», – заявили дослідники.

Раніше вчені заявили, що резервуари ВІЛ можуть зростати навіть під час прийому АРТ. Справа в тому, що інфіковані клітини діляться навіть за регулярної АРТ, збільшуючи розмір вірусного резервуара. Однак, дослідники розробляють терапію, яка дає надію: якщо людині вливати генетично модифіковані CD4-клітини, то це не лише допоможе зменшити резервуари інфекції, а й контролювати вірусне навантаження. Причому може бути достатньо одноразової процедури.

https://www.jci.org/articles/view/167417

Facebook
Twitter
LinkedIn
Telegram
WhatsApp
Email
Print