Проєкт «Інновації для подолання епідемії ВІЛ» упродовж п’яти років працюватиме над покращенням програм профілактики, тестування та постановки під медичний нагляд представників ключових та пріоритетних груп населення.
Хто, де і коли впроваджуватиме проєкт
Проєкт «Інновації для подолання епідемії ВІЛ» впроваджує міжнародна організація Пакт у співпраці з неурядовою організацією «Фемілі Хелс Інтернешнл (FHI360)» та Міжнародним благодійним фондом «СНІД Фонд Схід—Захід» (AFEW-Україна) за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Надзвичайної ініціативи Президента США з надання допомоги у боротьбі з ВІЛ/СНІД (PEPFAR).
«Ми зібрали команду фахівців і партнерів, які успішно впроваджували в Україні та за кордоном інноваційні програми у сфері ВІЛ для ключових груп населення, програми розвитку потенціалу та безперервного підвищення якості, знаються на захисті інтересів та мобілізації спільнот. Разом ми будемо впроваджувати передові підходи, засновані на даних, і активно залучати представників спільнот на кожному етапі», — коментує керівник проєкту Володимир Курпіта.
Проєкт працюватиме до 2026 року в 12 регіонах України, де показники поширеності ВІЛ-інфекції є найвищими: в м. Київ та Київській області, а також у Чернігівській, Черкаській, Полтавській, Кіровоградській, Запорізькій, Дніпропетровській, Одеській, Херсонській, Миколаївській і Донецькій областях. 70% випадків ВІЛ-інфекції зосереджено саме в цих регіонах.
До проєкту долучаться неурядові організації у цих регіонах, які надають послуги ключовим групам населення. Проєкт допоможе їм розвинути свій потенціал, покращити якість послуг, які вони надають, формувати та впроваджувати інноваційні підходи до програм, забезпечувати захист інтересів і мобілізацію спільнот.
Для кого працює проєкт
Фахівці та партнери проєкту «Інновації для подолання епідемії ВІЛ» працюють з та для людей, які наразі знаходяться у зоні найбільшого ризику інфікування ВІЛ. Йдеться про ключові групи населення та їхніх партнерів, зокрема про людей, які вживають наркотики, чоловіків, які мають секс з чоловіками, працівників секс-бізнесу та трансгендерних людей. Крім високого ризику інфікування, представники ключових груп регулярно стикаються зі стигмою та дискримінацією через свою поведінку або ідентичність як з боку суспільства, так і через самостигматизацію. Ці фактори відчутно ускладнюють їхній доступ до послуг з ВІЛ.
Також проєкт працює з людьми, які живуть з ВІЛ, їхніми дітьми та партнерами і з дорослими чоловіками, які не відносять себе до ключових груп, але перебувають у зоні ризику.
Що зміниться
Проєкт застосує інноваційні підходи та нові інструменти, аби люди, які живуть з ВІЛ, змогли дізнатися про свій статус та отримати необхідну допомогу.
Передусім проєкт допоможе державі та громадському сектору зміцнити комплекс заходів, які використовуються для протидії ВІЛ. Проєкт розробляє та допоможе впровадити моделі надання диференційованих послуг, щоб кожен клієнт міг отримати необхідний перелік послуг, а надавачі послуг — профілювати випадки за допомогою машинного навчання та штучного інтелекту, використовуючи різноманітні ефективні цифрові інструменти.
Впроваджувати інноваційні підходи та забезпечити нову якість послуг зможуть лише сильні неурядові організації. Тому проєкт розвиватиме потенціал таких організацій та об’єднань у регіонах. Вони, своєю чергою, стануть хабами для поширення кращих практик і зможуть навчати інші організації регіону.
Третім стратегічним напрямом проєкту є сприяння перегляду нормативної бази, щоб отримувати та надавати послуги можна було у правовому полі. Зокрема фахівці проєкту проаналізують бар’єри, які виникають на регіональних рівнях, і розроблять дорожні карти для кожного регіону для їх подолання.
Усі ці рішення проєкт впроваджуватиме разом з представниками ключових груп населення, а також місцевими неурядовими організаціями, щоб забезпечити постійний зворотний зв’язок для безпечного, якісного та недискримінаційного охоплення послугами.
Для чого Україні такий проєкт
За останні роки Україна відчутно покращила програми протидії ВІЛ і загалом ситуацію з епідемією в країні. Водночас за даними Центру громадського здоров’я і системи PEFPAR понад 80 тисяч людей все ще не знають про свій ВІЛ статус. Це означає, що ці люди не отримують необхідної допомоги і наражають на небезпеку інших. Результат — Україна займає одне з перших місць серед країн європейського регіону за поширеністю ВІЛ-інфекції.
Ключові групи не залучаються до традиційних програм протидії з ВІЛ і не користуються офіційними можливостями системи охорони здоров’я. Вони часто залишаються в тіні через страх порушення їхніх прав, насильства, стигматизації та дискримінації. Існуючі стратегії не спрацьовують для них. Очевидно, що потрібні нові підходи і стратегії, зокрема щодо переліку послуг, спроможностей і мандату організацій, які очолюють представники ключових груп і які мають довіру своїх спільнот.
Повернутись Назад
Залиште коментар