Європейські медичні групи з ВІЛ рекомендують пріоритетну вакцинацію людям із рівнем CD4 нижче 350.
Люди, які живуть з ВІЛ із рівнем CD4 клітин нижче 350 мали майже втричі більше шансів мати важкі симптоми при COVID-19, ніж люди з вищим рівнем CD4 клітин, що підтверджує застереження British HIV Association (Британської асоціації ВІЛ) та European AIDS Clinical Society (Європейського клінічного товариства щодо СНІДу), що люди з імуносупресією при ВІЛ мають більшу ймовірність підвищеного ризику серйозних захворювань.
Результати, що опубліковані в журналі «ВІЛ медицина» (HIV Medicine), виходять з аналізу всіх випадків інфікування SARS-CoV-2, діагностованих серед людей, які живуть з ВІЛ, які отримують допомогу в лікарнях Мадриду, Мілану та 16 міст Німеччини. Дослідження повідомляють про 175 випадків симптоматичного COVID-19, підтверджених методом ПЛР або тестуванням на антитіла, виявлених у людей, які живуть з ВІЛ до 12 червня 2020 року.
72% випадків були легкими та середніми (відсутність пневмонії або легкої пневмонії). Решта були важкими (насиченість киснем крові 93% або нижче, підвищена частота дихання або легеневі інфільтрати вище 50%) (33 людини) або критичними (дихальна недостатність, поліорганна недостатність або септичний шок) (16 людей). За період спостереження сім людей загинули.
Досліджувана популяція була переважно чоловіками (82%), білими (88%) та віком до 60 років (64%). Медіана кількості CD4 становила 663, у 69% кількість CD4 перевищувала 500 і лише у 18% кількість клітин CD4 була нижчою за 350. Всі, крім однієї людини, знаходились на антиретровірусному лікуванні, а 94% мали вірусне навантаження нижче 50 копій/мл під час останнього вимірювання. Тільки у трьох людей вірусні навантаження перевищувало 1000 копій/мл.
Супутні захворювання були поширеними у досліджуваній популяції; одна третина мала принаймні дві супутні хвороби, пов’язані з підвищеним ризиком ускладнення при COVID-19 (включаючи серцево-судинні захворювання, діабет 2 типу, гіпертонію, рак, хронічні захворювання нирок або хронічні захворювання легенів), а ще 27% мали одне супутнє захворювання.
Однак 39% всіх пацієнтів з COVID-19 – і 24% з тими, хто страждає важким або критичним COVID-19 – не мали супутніх захворювань, і лише 16% тих, у кого розвинувся важкий або критичний COVID-19, страждали ожирінням, що є ще одним важливим фактором ризику для ускладненого перебігу COVID-19.
Дослідники оцінювали ризик важкої або критичної хвороби COVID-19 залежно від віку, статі, етнічної приналежності, поточного та найнижчого рівня CD4, вірусного навантаження нижче 50 копій/мл, наявності попереднього діагнозу СНІД, супутніх захворювань, індексу маси тіла та наявності тенофовіру або інгібітору протеази в антиретровірусному режимі.
Однофакторний аналіз показав, що супутня захворюваність, вік старше 50 років, кількість CD4 клітин нижче 200 та кількість CD4 нижче 350 клітин, кожен з цих факторів підвищує ризик важкого або критичного перебігу COVID-19. Проте в багатофакторному аналізі, який контролював інші фактори ризику, супутні захворювання та вік більше не були пов’язані з підвищеним ризиком важких або критичних захворювань.
Багатофакторний аналіз показав, що поточний рівень CD4 нижче 350 був єдиним фактором, пов’язаним з важким або критичним перебігом COVID-19 (співвідношення шансів 2,85, 95% ДІ 1,26-6,44), р = 0,01).
Єдиним фактором, пов’язаним із підвищеним ризиком смерті, був найнижчий (найнижчий за весь час) рівень CD4 нижче 200, але оскільки кількість смертей була низькою, дослідники не проводили багатоваріантний аналіз.
Антиретровірусна схема не впливала на ризик важкого перебігу COVID-19; тенофовір, який в одному дослідженні виявився захисним проти COVID-19, у цьому дослідженні не захищав від тяжкого перебігу, а також жоден інгібітор протеази.
“Ці результати свідчать про те, що низький рівень CD4 клітин може бути вагомою причиною для ранньої вакцинації, навіть якщо супутніх захворювань немає”.
Ця вибірка не є систематичним дослідженням усіх людей, які отримують допомогу в цих клініках з ВІЛ; він представляє лише тих, хто мав симптоми COVID-19 і пройшов тестування. Дослідження не охоплює безсимптомні інфекції та людей, яким, можливо, було погано, але вони не звертались за тестуванням чи медичною допомогою, тому результати, ймовірно, завищують частоту важких та критичних захворювань.
Тим не менш, той факт, що у хворих, які звертались за медичною допомогою та тестуванням на COVID-19, втричі частіше був ускладнений перебіг COVID-19, якщо їх кількість CD4 була нижчою за 350, посилить застереження про те, що люди з ВІЛ із низьким рівнем CD4 мають більший ризик зараження COVID-19 з ускладненнями. Аналізи американського реєстру та Нью-Йорку прийшли до подібних висновків.
Результати також мають значення для програм вакцинації проти COVID-19.
Нинішні вказівки щодо вакцинації проти COVID-19 у Великобританії включають усіх людей з ВІЛ у пріоритетну групу 6, але люди з рівнем CD4 нижче 200 та супутніми захворюваннями або низьким рівнем CD4 можуть бути переведені в пріоритетну групу 4 на прохання медичного закладу (для вакцинації до середини лютого). Ці дані свідчать про те, що низький рівень поточного вмісту CD4 клітин може бути вагомою причиною для ранньої вакцинації, навіть якщо інших/супутніх захворювань немає.
15 січня європейські медичні асоціації з ВІЛ, включаючи Європейське клінічне товариство щодо СНІДу та Британську асоціацію з ВІЛ, рекомендували людям із рівнем CD4 клітин нижче 350 мати пріоритет для вакцинації проти COVID-19. Вони зазначають, що поточні вказівки щодо встановлення пріоритетів людей з ВІЛ для вакцинації різняться залежно від європейських країн.
Щодо того, чому низький рівень CD4 клітин підвищує ризик ускладненого перебігу захворювань, автори дослідження говорять, що для знищення вірусних інфекцій в організмі необхідні надійні специфічні саме для вірусу відповіді від CD4 клітин. Будь-яке порушення реакцій Т-клітин може погіршити здатність організму боротися з вірусними інфекціями та стримувати “буйні та надто завзяті ранні відповіді на коронавіруси”.
Залиште коментар