Нещодавно вчені виявили цікавий зв’язок між старінням та прихильністю до антиретровірусної (АРТ) терапії. Як правило, з віком кількість ліків, що приймає людина, збільшується. З’являються захворювання, які потребують регулярної терапії. А у людей, які живуть із ВІЛ, до «стандартного набору» додаються ще й антиретровірусні препарати. У зв’язку з цим може виникнути таке явище як поліпрагмазія – одночасний прийом 5 (п’яти) та більше ліків.
Нещодавно вчені виявили цікавий зв’язок між старінням та прихильністю до антиретровірусної (АРТ) терапії. Як правило, з віком кількість ліків, що приймає людина, збільшується. З’являються захворювання, які потребують регулярної терапії. А у людей, які живуть із ВІЛ, до «стандартного набору» додаються ще й антиретровірусні препарати. У зв’язку з цим може виникнути таке явище як поліпрагмазія – одночасний прийом 5 (п’яти) та більше ліків.
Китайські вчені провели дослідження і встановили, що високий медикаментозний тягар може негативно позначитися на прихильності до АРВ-терапії серед людей, які живуть з ВІЛ, у віці 50 років і старше.
У крос-секційному дослідженні взяли участь 185 осіб, набраних із двох клінік з лікування ВІЛ у районному центрі контролю захворювань Юелу (CDC) та першої лікарні Чанша у провінції Хунань, Китай. Середній вік учасників – 59 років, 74% становили чоловіки. Експерти оцінювали рівень поліпрагмазії з урахуванням супутніх захворювань та соціально-демографічних характеристик, а також вплив цих показників на прихильність АРВТ.
В результаті дослідження у 40% учасників було виявлено поліпрагмазію (прийом 5 і більше препаратів). Найчастіше від високого медикаментозного тягаря страждали жінки та пацієнти з низьким щомісячним доходом. 57% учасників мали мінімум 1 супутнє захворювання. Найчастіше зустрічалися: артеріальна гіпертензія (27%), гіперліпідемія (17%), цукровий діабет (10%), туберкульоз (5%), гепатит В (1%), гепатит С (0,5%) та сифіліс (1%).
Вчені також встановили чіткий взаємозв’язок між великою кількістю ліків та зниженням рівня прихильності до АРВТ. У різних регіонах поширеність поліпрагмазії серед людей похилого віку з ВІЛ коливалася від 15% до 55%. Через вікові фізіологічні зміни та гіпофункції органів проблема великої кількості препаратів у людей, які живуть з ВІЛ (ЛЖВ) ускладняється ризиком потенційних лікарських взаємодій. І це може призвести до розвитку лікарської стійкості. У процесі дослідження у 20% літніх ЛЖВ із поліпрагмазією було виявлено лікарську стійкість мінімум до 1 препарату.
За підсумками дослідження, експерти вважають, що необхідно приділяти більше уваги питанням поліпрагмазії та розробляти програми для зниження медикаментозного тягаря серед літніх пацієнтів, які живуть із ВІЛ.
