Правопорушення на фоні дискримінації та стигматизації зі сторони медичних працівників, найчастіше, стосувалася ВІЛ-статусу (37%) та через вживання наркотиків (38%).
Сьогодні, в Міжнародний день захисту прав людини, було оголошено цифри унікальної системи реагування на порушення прав серед уразливих груп населення до ВІЛ та туберкульозу – REAct. За результатами проекту, основними порушниками є державні структури – 74% правопорушень зафіксовано зі сторони медичних працівників та поліції. Детальніше про це розповіли експерти МБФ «Альянс громадського здоров’я».
Права яких людей порушуються найчастіше?
Найчастіше порушувалися права людей, які вживають ін’єкційні наркотики, людей, які живуть з ВІЛ, чоловіків, що мають секс з чоловіками та працівників секс-індустрії. Саме ці, незахищені категорії населення, не отримують рівний доступ до реалізації своїх прав і свобод.
Чи є тенденція правопорушень щодо уразливих груп населення в Україні?
У 36% випадків працівники державних медичних закладів та поліція відмовляли у наданні послуг, порушуючи, тим самим, Статтю 25 Загальної декларації прав людини, яка наголошує, що кожна людина має право на медичний догляд. На другому місці – надзвичайно високий рівень стигми та дискримінації – 27% правопорушень; фізичне та емоційне насилля було у 25%. Такі показники свідчать по те, що держава не лише не в змозі забезпечити захист своїх громадян, а й сама являється найбільшим порушником.
Які основні порушення зафіксовано за кордоном?
Основним порушенням прав груп ризику в країнах регіону (Грузія, Молдова, Таджикистан і Киргизстан) є дискримінація, неправомірні дії, насильство з боку правоохоронних органів (45% кейсів), відмова в доступі до медичних послуг, розголошення медичних даних і стигма з боку працівників установ охорони здоров’я (26%), фізичне насильство щодо жінок з боку як статевих партнерів і родичів, так і офіцерів поліції (20%).
Чи вплинула пандемія COVID-19 на дотримання прав людини?
З початком епідемії коронавірусу стало більше звернень від людей з ключових груп щодо порушень їх прав. Найчастіше зверталися через відмову у наданні медичної допомоги, відмову у госпіталізації та відмову перевести учасника ЗПТ (споживача ін’єкційних наркотиків) на самостійний прийом препаратів. Правопорушення на фоні дискримінації та стигматизації зі сторони медичних працівників, найчастіше, стосувалася ВІЛ-статусу (37%) та через вживання наркотиків (38%).
Як захистити права вразливих груп населення під час пандемії?
Що стосується захисту прав людей, які уразливі до ВІЛ та туберкульозу, потрібно продовжувати працювати в тих же напрямках, що і раніше: моніторити ситуацію і звітувати про її розвиток, вимагати недискримінаційного ставлення та захисту з боку державних інституцій, а також продовжувати працювати з союзниками і партнерськими організаціями щодо імплементації політик та підходів для кращого захисту їхніх прав та прав усіх людей.
Підготував: адмін
Залиште коментар