Благодійна організація «Фонд профілактики хімічних залежностей та СНІДу»

БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ
ФОНД ПРОФІЛАКТИКИ ХІМІЧНИХ ЗАЛЕЖНОСТЕЙ ТА СНІДУ
БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ
ФОНД ПРОФІЛАКТИКИ ХІМІЧНИХ ЗАЛЕЖНОСТЕЙ ТА СНІДУ
з питань туберкульозу
з питань ВІЛ/СНІД
з питань туберкульозу
з питань ВІЛ/СНІД
Потрібна допомога
Ми завжди раді вам допомогти
з питань туберкульозу
з питань ВІЛ/СНІД

Міфи про індексне тестування на ВІЛ

Не дивлячись на те, що тестування являється єдиним способом визначення ВІЛ-статусу людини, а індексне тестування відіграє одну з ключових ролей у своєчасному виявленні нових випадків захворювання, наразі існує багато міфів пов’язаних з цією темою з якими ми вже зіштовхнулись в своїй роботі. Тому сьогодні ми вирішили спростувати найбільш популярні міфи як про тестування на ВІЛ в цілому, так і зокрема про індексне тестування.

МІФ №1 – «Мій лікар може мене примусити здати тест на ВІЛ або здати мою кров на тест не повідомляючи мене».

Ні. Тестування на ВІЛ – це абсолютно добровільний процес. Ваш лікар не може без вашої згоди проводити вам тест на ВІЛ і відправляти вашу кров на аналіз. Тестування на ВІЛ можна проводити лише за згодою людини або за її проханням. І ви завжди можете відмовитися від цієї послуги, якщо вам її нав’язують.

МІФ №2 – «Я боюся, що під час індексного тестування на ВІЛ мене примусять розкрити мій ВІЛ-статус перед моїми статевими партнерами».

Ні, цього не буде. Індексне тестування це абсолютно добровільний процес. Обов’язкове або примусове сповіщення статевих партнерів людини з ВІЛ-статусом під час індексного тестування є неприпустимим. Консультанти або працівники закладів охорони здоров’я сповіщають сексуальних та ін’єкційних партнерів, а також біологічних дітей ВІЛ-позитивної людини тільки після її згоди та пропонують їм також пройти тестування на ВІЛ. Крім цього, людині, якій пропонують індексне тестування, спочатку повідомляють про переваги та ризики інформування про ВІЛ своїх статевих та ін’єкційних партнерів, щоб пацієнт міг прийняти обдумане і безпечне рішення.

МІФ №3 – «Я боюся звертатися за послугою індексного тестування, бо тоді усі мої друзі, колеги та знайомі дізнаються, що я ВІЛ-інфікований».

Це виключено, адже під час індексного тестування категорично не допускається інформування кого-небудь окрім партнерів ВІЛ-позитивних осіб, і то лише тих, на інформування яких людина надає свою згоду.

МІФ №4 – «Я боюся тестуватися на ВІЛ, бо в разі позитивного результату, це негативно вплине на моє подальше життя і мої перспективи».

Ні. У багатьох людей існує занепокоєння, що в разі позитивного тесту на ВІЛ людина стикнеться з дискримінацією у свою адресу. Але, по-перше, сам факт тестування на ВІЛ не означає, що результат тесту буде позитивним. А, по-друге, результати тесту на ВІЛ та ВІЛ-статус людини є конфіденційною інформацією та не підлягають розголосу. Більш того, за розголос ВІЛ-статусу людини передбачено кримінальне покарання. Тож ні ваші друзі, ні роботодавці, ні колеги не знатимуть про ваш статус і це ніяк не вплине на ваші з ними відносини та подальші перспективи. Ця інформація може стати загальнодоступною лише у випадку, коли ви самі вирішите розкрити їм свій ВІЛ-статус.

МІФ №5 – «В мене лише один статевий партнер, тому мені не потрібно тестуватися на ВІЛ».

Насправді це не так. Моногамія не гарантує захисту від ВІЛ. Так, якщо ви і партнер обидва ВІЛ-негативні і знаходитесь у моногамних довготривалих стосунках, то це практично виключає ризик інфікування ВІЛ. Але ви не можете бути впевнені, що жоден з колишніх партнерів вашого статевого партнера не мав ВІЛ-позитивного статусу. До того ж ВІЛ-позитивна людина може не мати ніяких симптомів роками і єдиний спосіб для вас та вашого партнера дізнатися, що у вас обох немає ВІЛ – це пройти тестування. І тільки після отримання негативних результатів тестування на ВІЛ, ви можете бути на 100% впевнені, що ні у вас, ні у вашого партнера ВІЛ немає.

МІФ №6 – «Мені не потрібне тестування на ВІЛ, адже мені більше 50 років, а ВІЛ інфікуються лише молоді люди».

Переконання, що люди старшого віку не інфікуються ВІЛ і їм не потрібне тестування на ВІЛ є помилковим. Є дані, що приблизно 4,2 мільйони людей похилого віку у віці старше 50 років є ВІЛ-інфікованими. Старшу вікову групу часто ігнорують, коли мова йде про програми профілактики ВІЛ. На жаль, багатьом з них не вистачає знань і розуміння з цього питання, і майже половина не знають, що вони інфіковані. Саме тому дуже часто людям віку 50+ ставлять діагноз ВІЛ на більш пізньому етапі захворювання, коли у людини вже починаються серйозні ускладнення та проблеми із здоров’ям. Окрім того, не треба забувати, що ВІЛ передається не тільки внаслідок ризикованої поведінки, він також передається через кров і можна інфікуватися навіть через нестерильний ін’єкційний інструментарій. Тому задля власної безпеки та здоров’я, навіть якщо вам більше 50 років, рекомендовано періодично проходити тестування на ВІЛ.

МІФ №7 – «ВІЛ-позитивна людина у якої був сексуальний контакт з партнером без захисту гарантовано інфікувала свого партнера ВІЛ».

Багато хто вважає, що якщо людина має сексуальні відносини або, наприклад, контактувала з кров’ю ВІЛ-інфікованої людини, то вона автоматично інфікується ВІЛ. Але насправді це не відповідає дійсності. Так, дійсно, контакт із спермою, кров’ю або вагінальною рідиною ВІЛ-інфікованої люди створює високий ризик інфікування шляхом прямої передачі вірусу, однак немає стовідсоткової гарантії, що ВІЛ-позитивна людина точно інфікує іншу людину таким чином. Адже ВІЛ-інфікована людина може приймати АРТ і мати невизначене вірусне навантаження завдяки якому передача ВІЛ-інфекції неможлива на 99%. Або є шанс, що така пара потрапить до того відсотку щасливчиків, які не інфікуються. Тому не можна стовідсотково стверджувати, що ВІЛ-позитивна людина, у якої був сексуальний контакт з партнером без презервативу інфікувала свого партнера. Щоб це дізнатися необхідно зробити тест на ВІЛ. Також робити тестування на ВІЛ важливо якраз для того, щоб знати свій ВІЛ-статус та не допустити такої ситуації і не ризикувати здоров’ям свого статевого партнера.

А ми нагадуємо, що дізнатися більше про індексне тестування на ВІЛ та отримати відповіді на свої питання щодо цього, ви завжди можете звернувшись до Гарячої лінії з питань ВІЛ/СНІД та туберкульозу або написавши в онлайн-чат на нашому сайті, або подзвонивши консультантам по телефону 0 800 500 451 у будні дні з 9.00 до 16.00.

Діяльність з розширення доступу до послуг з отримання PrEP Гаряча лінія здійснює в рамках реалізації проекту ««ACCESS Pro: Доступ спільнот до послуг з догляду та лікування ВІЛ через сучасні інформаційні системи та кращий зв’язок з послугами, в рамках програми PEPFAR» за 100% фінансування проекту Федеральним агентством «Центри з контролю та профілактики захворювань США» (CDC) в рамках Надзвичайного плану президента США подолання ВІЛ/СНІДу (PEPFAR)» в рамках виконання умов договору про надання субгранту між Благодійна організація «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» та Замовником  № 001-CDC-20 від 02.10.2020 року.

Джерела:

  1. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6735339/
  2. https://www.iprexnews.com/6-myths-about-hiv-testing/
  3. https://www.amfar.org/uploadedFiles/In_the_Community/HIV_Testing/myths%20and%20truths%20about%20HIV%20testing.pdf
  4. https://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0003/380496/hiv-self-testing-2018-rus.pdf?ua=1
  5. https://www.thejakartapost.com/life/2017/12/01/debunking-myths-about-hivaids-.html
  6. https://www.webmd.com/hiv-aids/top-10-myths-misconceptions-about-hiv-aids
Підготував: адмін
Повернутись Назад
About Admin 729 Articles
Врач-консультант Национальной линии по вопросам ВИЧ/ТБ

Залиште коментар

Ваш e-mail (не публікується).