За його словами, з цією метою перед початком лікування лікар разом із пацієнтом проводить оцінку його прихильності до лікування та існуючих потреб. За результатами обирається найбільш зручна для хворого модель лікування:
– у закладах первинної медико-санітарної допомоги функціонують пункти надання ДОТ-послуг, де проводиться лікування безпосередньо під контролем медичного працівника. Усього нараховується 116 амбулаторій, де у разі потреби можливо отримувати контрольоване лікування протитуберкульозними препаратами;
– супровід соціальних працівників ТМО «ФТИЗІАТРІЯ» та неурядових організацій;
– за допомогою відео-ДОТ (це форма контрольованого лікування, яка дозволяє медичному працівнику за допомогою технічного пристрою (смартфон, планшет, комп’ютер) дистанційно контролювати правильність прийому протитуберкульозних препаратів пацієнтом);
– у кабінеті інтегрованих послуг ТМО «ФТИЗІАТРІЯ» (надання ДОТ-послуг (прийом протитуберкульозних препаратів під контролем медичного працівника), АРТ (антиретровірусна терапія) та ЗПТ (замісна підтримувальна терапія – видача метадону особам з опіоїдною залежністю);
– стаціонар на дому для пацієнтів, які з будь-яких причин не мають можливості відвідувати лікувальні заклади.
«У порівнянні з 2014 роком, коли в місті Києві розпочалося впровадження амбулаторної моделі лікування, у 2019 році бачимо перерозподіл хворих за місцем отримання ДОТ-послуг. Кількість пацієнтів, пролікованих у закладах первинної медико-санітарної допомоги, на супроводі соціальних працівників неурядових організацій та із застосуванням сучасних інформаційних і комунікаційних технологій зросла із 20% до 85% та відповідає індикатору Міської цільової програми протидії туберкульозу на 2019 рік», – зазначив Микола Поворозник.
Він зазначив, що перевагами впровадження амбулаторних моделей лікування є :
– наближеність послуг: можливість отримувати ліки в зручному місці і в зручний час;
– право вибору для пацієнта: можливість разом з лікарем обрати форму надання ДОТ-послуг у залежності від наявних потреб пацієнта;
– збереження соціальних та родинних зв’язків: дозволяє не відриватися від звичайного для пацієнта ритму життя, роботи, близьких, дому;
– безпечність для пацієнта: запобігання перехресному зараженню хіміорезистентними формами туберкульозу від інших хворих у туб.стаціонарі;
– медико-соціальний супровід: можливість отримувати не лише медичні послуги, а й соціальну допомогу, орієнтовану на потреби пацієнтів та членів їхніх родин.
«Завдяки впровадженню пацієнт-орієнтованих моделей надання ДОТ-послуг у Києві значно підвищилася ефективність амбулаторного лікування хворих на туберкульоз: із 58% за 2014 рік до 90% за 9 місяців 2019 року. Показник перерваного лікування знизився із 18,1% до 2,1%. У місті Києві забезпечений диференційований підхід до організації лікування туберкульозу в залежності від потреб пацієнта, а саме: пацієнт-орієнтована модель, у центрі якої – пацієнт, а навколо нього – медичні та соціальні послуги», – підкреслив Микола Поворозник та нагадав, що 6 грудня 2019 року Віталій Кличко підписав Декларацію Zero TВ initiative для об’єднання спільних зусиль у подоланні туберкульозу.
«Це дасть можливість столиці застосовувати комплексні, перевірені заходи, а також інноваційні підходи, які довели свою ефективність. Крім того, ми зможемо отримувати технічну, програмну, клінічну та фінансову підтримку від ініціативи Zero TВ та її засновників», – сказав Микола Поворозник та підкреслив, що питання подолання туберкульозу є одним з пріоритетів муніципальної політики.
Підготував: КМДА
Залиште коментар