Велике дослідження, проведене в Африці, показало, що у більшості людей, які стикаються з підвищенням вірусного навантаження (ВН) при прийомі долутегравіру, вірус повторно пригнічується без необхідності змінювати лікування.
У дослідженні взяли участь понад 63 тисячі осіб, 70% – жінки, середній вік 35 років. 61% розпочали лікування зі схеми на основі долутегравіру (долутегравір/тенофовір/ламівудін), решта перейшла на неї з іншої схеми.
80% учасників робили тест на вірусне навантаження більше одного разу. Загалом експерти проаналізували 192 820 результатів. У середньому вірусне навантаження вимірювалося з інтервалом у 344 дні.
Група з невизначеним ВН на початковому етапі
- 85% учасників підтримували невизначене ВН під час наступного тестування;
- 8% мали віремію низького рівня (від 51 до 199 копій);
- 3% мали високу віремію (від 200 до 999 копій);
- 4% – відсутність вірусологічної супресії (від 1000 копій та вище).
Група з віремією низького рівня на початковому етапі
- 66% придушили вірусне навантаження (нижче 50 копій);
- 20%, як і раніше, мали віремію низького рівня;
- 6% мали високу віремію;
- 6% – відсутність вірусологічної супресії.
Група з високою віремією на початковому етапі
- 59% повторно придушили вірусне навантаження;
- 14% мали віремію низького рівня;
- 18%, як і раніше, підтримували віремію високого рівня;
- 9% – відсутність вірусологічної супресії.
Пацієнти, які не мали вірусологічної супресії на початковому етапі
- 49% придушили вірусне навантаження;
- 13% мали віремію низького рівня;
- 9% – віремію високого рівня;
- 28% – відсутність вірусологічної супресії.
Загалом пацієнти, які продовжили приймати схему долутегравір/тенофовір/ламівудін після вірусологічної невдачі, у 57% випадків відновили вірусну супресію (ВН менше 50 копій), а у 92% ВН було нижче 1000 копій при наступному відвідуванні. 6% перейшли на інший режим лікування.
Дослідження показало, що більшість людей із визначеним вірусним навантаженням на долутегравірі можуть повторно придушити вірус. Замість того, щоб змінювати схему, у більшості випадків може допомогти контроль за дотриманням режиму, вважають експерти. А ось дороге генотипування для виявлення лікарської стійкості може знадобитися небагатьом.
Повернутись Назад
Залиште коментар