Вчені з Південної Африки опублікували нові клінічні рекомендації, присвячені догляду за людьми старше 50 років, які живуть з ВІЛ. Документ підготували 12 фахівців з ВІЛ із різних лікарень та університетів. Мета рекомендацій — допомогти лікарям враховувати не лише контроль ВІЛ-інфекції, а й загальний стан здоров’я пацієнтів похилого віку. У міру зростання чисельності людей старше 50 років, які живуть із ВІЛ, стає все більш важливим розуміти взаємодію ВІЛ та геріатричної медицини.

Завдяки широкому застосуванню антиретровірусної терапії (АРТ) ВІЛ сьогодні вважається хронічним захворюванням, яке можна ефективно контролювати. Це призвело до збільшення тривалості життя, тому кількість людей похилого віку з ВІЛ продовжує зростати. Так, у Південній Африці люди старше 50 років зараз є другою за чисельністю групою серед людей з ВІЛ, тоді як у 2010 році ця вікова група була найменшою.

Автори зазначають, що у людей похилого віку з ВІЛ частіше зустрічаються вікові захворювання та стани. У них можуть раніше розвиватися діабет, гіпертонія, порушення пам’яті, зниження рухливості, погіршення зору та слуху, а також психологічні проблеми. Однією з найпоширеніших труднощів також є поліпрагмазія (одночасний прийом більше п’яти лікарських препаратів), що підвищує ризик небажаних лікарських взаємодій.

Основні рекомендації

У рекомендаціях пропонується використовувати показники ВООЗ ICOPE (Комплексна програма догляду за літніми людьми). Під час регулярних оглядів лікарі повинні оцінювати рухову активність, життєву енергію, зір, слух, когнітивні функції (пам’ять та мислення) та психологічний добробут. Також рекомендується регулярно контролювати масу тіла, функцію нирок, психічне здоров’я та можливі побічні ефекти АРТ.

Контроль ВІЛ-інфекції, як і раніше, залишається одним із головних завдань. Це означає, що антиретровірусна терапія має бути оптимізована з урахуванням інших факторів ризику та вікових супутніх захворювань. При виборі схеми лікування слід враховувати супутні захворювання, наголошують дослідники. Наприклад, препарат тенофовір дисопроксил фумарат (TDF) не рекомендується пацієнтам з високим ризиком переломів, остеопорозом* або нирковою недостатністю. У таких випадках перевага надається схемам на основі тенофовіру алафенаміду (TAF).

У зв’язку з цим, літні пацієнти з ВІЛ повинні ретельно спостерігатися щодо побічних ефектів АРТ або лікарських взаємодій. Список необхідних моніторингових заходів включає зміни ваги, функцію нирок та психічне здоров’я.

Документ також містить мінімальний графік обстежень. При кожному візиті рекомендується оцінювати ліки, когнітивні функції, зір та інші показники здоров’я. Огляди раз на два роки включають перевірку порушень сну, інфекцій, що передаються статевим шляхом, та функції нирок, а щорічні – оцінку соціальної підтримки, ознак слабкості та рівня ліпідів.

Ще одна пропозиція у нових рекомендаціях полягає в тому, що лікарі повинні допомагати, сприяючи та спрощуючи доступ до медичної допомоги та послуг (наприклад, погоджуючи записи на прийом та зменшуючи кількість направлень) по мірі збільшення потреб пацієнтів у догляді, щоб покращити загальну прихильність лікуванню та задоволеність ним.

Також експерти рекомендують різні стратегії профілактики та лікування супутніх захворювань, особливо неінфекційних захворювань, таких як діабет та гіпертонія. У своїх рекомендаціях щодо серцево-судинних захворювань (ССЗ) вони зосереджуються на розрахунку та корекції ризику, а також на втручаннях, які відповідають підходу, що застосовується у загальній популяції.

Фахівці зазначають, що догляд за літніми людьми з ВІЛ має бути комплексним. Такий підхід дозволяє враховувати вікові зміни, супутні захворювання, соціальні фактори та особливості лікування, а не обмежуватись лише контролем вірусного навантаження.

* хронічне метаболічне захворювання скелета, при якому знижується щільність кісткової тканини та порушується її структура

Джерело: https://www.aidsmap.com/news/jul-2026/life-span-health-span-new-guidelines-ageing-hiv-south-africa