Американська гастроентерологічна асоціація (AGA) презентувала оновлений посібник з клінічної практики в гастроентерології, присвячений профілактиці та лікуванню реактивації вірусу гепатиту B (ВГВ) у пацієнтів, які приймають імунодепресанти.
Нові індивідуальні оцінки ризику можуть допомогти медикам та пацієнтам упоратися з труднощами, викликаними новими імуносупресивними терапіями, що використовуються в онкології, ревматології та гастроентерології. У міру зростання кількості імуносупресивних препаратів збільшилася кількість пацієнтів з реактивацією гепатиту B, що може призвести до гострої печінкової недостатності, підкреслюють експерти.
Основні рекомендації
Людям із високим ризиком реактивації ВГВ однозначно рекомендується противірусна профілактика. Ці препарати слід починати приймати до початку прийому ризик-асоційованих ліків і продовжувати протягом 6 місяців після їх відміни. Для терапії, що виснажує В-клітини, противірусні препарати слід продовжувати приймати протягом 12 місяців.
Вибрані противірусні препарати не повинні нести ризику розвитку резистентності. Пацієнти, стурбовані використанням та вартістю цих препаратів, і ті, хто менш схильний до ризику, можуть вибрати моніторинг.
Пацієнти з низьким ризиком реактивації можуть регулярно спостерігатися без профілактики за певних умов. Моніторинг потрібний з інтервалом від 1 до 3 місяців і повинен включати оцінку вірусного навантаження ВГВ та рівні аланінамінотрансферази (АЛТ). Однак пацієнти, які не схильні до ризику, можуть вибрати використання противірусних препаратів.
Усі особи, які піддаються ризику інфікування ВГВ, повинні пройти тестування, незалежно від рівня ризику. Ця рекомендація ґрунтується на рекомендаціях щодо скринінгу CDC, які націлені на всіх дорослих. Якщо результати HBsAg або анти-HBc є позитивними, пацієнт повинен пройти тестування на наявність вірусної ДНК.
