Група вчених із Клінічного госпіталю Барселони виявили клітини, які дозволяють пацієнтці зберігати невизначений рівень ВІЛ у крові без медикаментів протягом 15 років.
Йдеться про клітини — природні кілери, — а також про гамма/дельта Т-лімфоцитів, які відповідають за першу хвилю адаптивного імунітету, повідомляє El País.
У нормі у разі зупинення АРТ вірусне навантаження починає зростати. Але є й виняткові випадки – контролери після терапії, які самостійно підтримують невизначене навантаження після закінчення терапії. Їх не варто плутати з елітними контролерами, у яких після інфікування не зростає вірусне навантаження навіть за відсутності лікування.
Однак цей випадок ще винятковий. Жінці поставили діагноз у 2006 році, пізніше вона увійшла до групи для клінічних випробувань, щоб з’ясувати, чи можна змусити імунну систему боротися із ВІЛ самостійно.
Їй перервали АТР і через дев’ять місяців виявили, що її вірусне навантаження залишилося невизначеним. І вона залишається такою вже 15 років.
Цей випадок унікальний не лише раніше небаченою тривалістю вірусної супресії, а й особливістю роботи її клітин – природних кілерів та гамма/дельта Т-лімфоцитів. «Якби ми змогли за допомогою лікування відтворити чи скопіювати вроджену імунну здатність, якою володіє ця жінка, переваги були б величезними», — сказав Жосеп Мальолас, керівник відділення ВІЛ/СНІДу у клініці.
«Ми начебто вперше спостерігаємо беззаперечну перемогу імунної системи над вірусом. Приємно бачити, як вірусний резервуар меншає, ніби природні кілери загнали вірус у кут. І вони знищують дедалі більше інфікованих клітин. Можливо, настане час, коли резервуари спустяться», – додає Мальолас.
Жінка продовжує жити з вірусом на відміну людей, які досягли повного лікування. Про четверту таку людину стало відомо сьогодні. Однак саме її випадок відкриває нові перспективи в лікуванні ВІЛ, оскільки трансплантація стовбурових клітин, яка знадобилася чотирьом пацієнтам, що вилікувалися, — вкрай небезпечна процедура, яку проводять тільки пацієнтам з онкологічними захворюваннями крові.
«Не можна використовувати її для майже 40 мільйонів людей із ВІЛ. З іншого боку, якщо вдасться виявити групу людей з певним генетичним субстратом, який за допомогою певних втручань може спонтанно контролювати вірус, можна зробити щось потенційно набагато більш застосовне в широких масштабах», – вважає доктор Хуан Амбросіоні, лікар відділення ВІЛ/СНІДу у клініці.
Наразі вченим належить ще ретельніше вивчити роботу імунної системи пацієнтки та на основі отриманих даних створити механізми терапії, які, хоч і не призведуть до повного лікування, але дозволять підтримувати невизначене навантаження та зупинити поширення вірусу.
Підготував: https://elpais.com/ciencia/2022-07-27/mas-de-15-anos-sin-vih-y-sin-medicacion-una-paciente-de-barcelona-abre-una-via-para-la-curacion-funcional-del-sida.html
