Дослідження у Малаві, в якому медичним працівникам було запропоновано «змішане» навчання (онлайн та очне) щодо індексного тестування, призвело до збільшення кількості нововиявлених людей з діагнозом ВІЛ вдвічі.
Асистоване індексне тестування – це спосіб залучення контактів індексного клієнта (людини, яка живе з ВІЛ) до тестування на ВІЛ при якому людина, яка живе з ВІЛ отримує консультацію та вибір форми повідомлення своїх статевих та/або партнерів по вживанню ін’єкційних наркотиків, або дітей, що вона ВІЛ-інфікована а в її партнера є потенційний ризик бути інфікованим ВІЛ.
Ці варіанти можуть включати в себе один із способів розкриття ВІЛ-статусу та повідомлення про вірогідний ризик інфікування ВІЛ партнерам людей, які живуть з ВІЛ де може бути присутнім медичний працівник (який надає підтримку і допомагає залучити партнера до тестування на ВІЛ-інфекцію); або варіант щоб медичний працівник самостійно повідомив партнерам (статевим чи/та ін’єкційним) людини, яка живе з ВІЛ, що вони мають високий ризик інфікування ВІЛ, не розкриваючи жодної інформації про особу людини з ВІЛ.
У багатьох країнах Африки на південь від Сахари існує політика тестування індексів з супроводом. Проте насправді більшості закладам охорони здоров’я складно надавати цю послугу. Щоб покращити цю ситуацію, у 2019 році дослідники провели поєднання тренінгів із онлайн та особистого індексного тестування для 12 медичних працівників у шести клініках Муландже, Малаві.
Тренінг складався з презентації PowerPoint із попередньо записаною розповіддю. Він складався з відеороликів з рольовими іграми, які показували досвідчених консультантів у різних сценаріях індексного тестування. Протягом курсу учасники отримували заохочення для практикування навичок, які вони отримали, у невеликих групах віч-на-віч та проводили групові дискусії. Вони також отримали зворотній зв’язок щодо своїх практичних занять.
Дослідники порівняли дані за два місяці до змішаного формату навчання, коли були доступні лише очні тренінги, і через чотири місяці після змішаного навчання.
Середня кількість людей з ВІЛ, які отримували консультування щодо індексного тестування, зросла з 63 до 101-єї людини на заклад за місяць.
Кількість індексних партнерів, залучених до процедури індексного тестування зросла з 75 до 131 на заклад за місяць.
Кількість індексних партнерів, які пройшли тестування на ВІЛ, зросла з 27 до 41 на заклад за місяць.
Це зростання призвело до збільшення на 2,3 рази середньої кількості людей в яких було діагностовано ВІЛ-інфекцію.
Частка людей з діагнозом ВІЛ, які обрали асистоване індексне тестування, а не так зване «пасивне направлення», зросла з 88% до 95%. Пасивне направлення – це коли ВІЛ-інфікованого заохочують розповісти своїм індексним партнерам про ВІЛ-статус та спонукати їх пройти тест на ВІЛ, проте при цьому людина, яка живе з ВІЛ не отримує жодної прямої підтримки від фахівців з індексного тестування.
Дослідники також використовували 30-бальну шкалу, щоб оцінити, наскільки добре підготовлені медичні працівники провели процедуру індексного тестування. До змішаного формату навчання середній бал був 6 з 30. Після проведення змішаного формату навчання цей показник зріс до 25,5 з 30.
Результати показують, що поєднання онлайн та очного формату навчання фахівців з індексного тестування може значно покращити процедуру індексного тестування.
Для довідки: Дослідження відбулося до початку пандемії COVID-19. Оскільки пандемія COVID-19 значно ускладнила проведення очного навчання фахівців, змішане навчання в ситуації пандемії, може бути запропоноване як ефективна та недорога альтернатива.
