Експериментальний препарат навітоклакс, який зараз проходить клінічні випробування в якості терапії раку, може допомогти підвищити ефективність лікування туберкульозу першої лінії, допомагаючи інфікованим клітинам помирати «м’якшою смертю». Такого висновку дійшли фахівці з Університету Джонса Хопкінса за підсумками дослідження на тваринах.
Про терапію
Бактерія, що викликає туберкульоз, змінює баланс інфікованих клітин з апоптозу на некроз, спонукаючи їх виробляти Bcl-2, сімейство антиапоптотичних білків. Це сприяє утворенню некротичних ніш у легенях, які запобігають атакам імунної системи та дозволяють бактеріям розмножуватися.
В якості стратегії для боротьби з туберкульозом вчені запропонували блокувати BCL-2. Препарат навітоклакс – це терапія, спрямована на інфіковані клітини, а не на бактерії.
Свої висновки дослідники вирішили перевірити на мишах. Тваринам, які зазнали впливу M.tuberculosis, вводили стандартну схему для лікування туберкульозу: рифампіцин, ізоніазид та піразинамід (RHZ). Частина тварин, окрім RHZ, отримувала навітоклакс.
Дослідження показало, що у мишей, які отримували стандартну схему + навітоклакс, спостерігалося 40% скорочення некротичних уражень у легенях, а ймовірність поширення інфекції на інші органи, такі як селезінка, була нижчою протягом 4 тижнів лікування.
Хоча навітоклакс сам по собі не впливав на M.tuberculosis, у тварин, які отримували препарат разом з RHZ, бактеріальне навантаження знижувалася в 16 разів ефективніше.
Висновки
Вчені планують продовжити дослідження препарату у контексті лікування туберкульозу.
Якщо все пройде успішно, лікарі, зрештою, зможуть додати навітоклакс або аналогічні препарати до стандартної схеми лікування антибіотиками. Це матиме низку переваг:
- по-перше, можна буде скоротити стандартний 6-місячний курс лікування;
- по-друге, ліки можуть зменшити пошкодження легень, наприклад, знизити частоту рубцювання;
- по-третє, препарат може запобігти посттуберкульозним захворюванням легень після завершення лікування;
- по-четверте, можна покращити результати лікування пацієнтів із лікарсько-стійким туберкульозом.
«Поточні схеми лікування туберкульозу тривалі, дорогі і роблять пацієнтів уразливими до рецидивів та утворення рубців у легенях. Наші дослідження показують, що додавання терапії, спрямованої на інфекційні клітини, має виняткові перспективи для вирішення цих проблем», – наголошують автори дослідження.
