Базова інформація

Що таке ВІЛ-інфекція?

ВІЛ-інфекція — це хронічне інфекційне захворювання, спричинене Вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ).

Вірус імунодефіциту людини належить до сімейства ретровірусів (Retroviridae) і роду лентивірусів (Lentivirus). Назва роду Lentivirus походить від латинського слова lente — "повільний". Для вірусів цього типу характерна повільна і варіабельна швидкість розвитку інфекційного процесу, а також тривалий інкубаційний період.
Клітини-мішені ВІЛ — це певні клітини людського організму, які вірус інфікує, зокрема:

  • Клітини крові: Т-лімфоцити (переважно CD4+), макрофаги.
  • Клітини шкіри: клітини Лангерганса.
  • Лімфовузли: фолікулярні дендритні клітини.
  • Легені: альвеолярні макрофаги.
  • Органи травної системи (наприклад, товста кишка) та сечовидільної системи (нирки): епітеліальні клітини.
  • Шийка матки: епітеліальні клітини шийки матки.
  • Головний мозок: клітини олігодендроцитів.

Потрапивши в імунні клітини, вірус блокує їх основну функцію — розпізнавання сигналів небезпеки від інших клітин. У процесі внутрішньоклітинного розмноження ВІЛ призводить до загибелі інфікованих клітин. Це послаблює імунну систему, що, своєю чергою, спричиняє розвиток різних опортуністичних інфекцій і новоутворень у ВІЛ-інфікованих людей.

Які властивості ВІЛ-інфекції?

Що таке СНІД?

СНІД (Синдром набутого імунодефіциту) — це комплекс захворювань, які розвиваються внаслідок значного руйнування імунної системи людини вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ).

СНІД є кінцевою стадією ВІЛ - інфекції, на якій імунна система людини зазнає таких пошкоджень, що організм втрачає здатність боротися з інфекціями та деякими видами ракових захворювань, що можуть призвести до серйозних ускладнень або смерті.

Біологічні рідини, в яких міститься ВІЛ:

ВІЛ міститься в рідинах організму інфікованої людини, але в різних концентраціях.
Основні рідини, що містять високі концентрації вірусу:

кров

сперма та передсімʼяна рідина

вагінальні рідини

ректальні рідини

грудне молоко

Шляхи передачі ВІЛ-інфекції

Передається ВІЛ виключно від інфікованої людини до здорової людини контактним шляхом через потрапляння біологічних рідин ВІЛ-інфікованого, в яких міститься найбільша концентрація вірусу, на слизові оболонки здорової людини або безпосередньо в її кровотік. Передача вірусу відбувається за умови відсутності належного лікування людини, яка живе з ВІЛ.

Парентеральний (через кров)

Парентеральний шлях – це шлях передачі ВІЛ, при якому інфікування відбувається при безпосередньому контакті з кров’ю людини, яка живе з ВІЛ.

Найпоширеніший варіант передачі – через нестерильні шприци та медичний інструментарій, які використовуються повторно при проведенні внутрішньовенних ін’єкцій. Особливо високий ризик передачі ВІЛ таким шляхом для споживачів наркотиків ін’єкційно, під час спільного використання шприців і голок.

Також є ризик інфікування під час переливання крові, якщо порушена методика перевірки донорської крові. Ризик інфікування парентеральним шляхом також існує для медичних працівників, які контактують з ВІЛ-інфікованим матеріалом.

Шляхи передачі ВІЛ-інфекції:

Незахищені статеві контакти

В Україні наразі переважає статевий шлях передачі ВІЛ від інфікованого партнера здоровому партнеру (вагінальний, оральний, анальний).
Сперма, чоловічі та жіночі секрети містять велику концентрацію вірусу.

  • Зверніть увагуРизик передачі ВІЛ підвищується при наявності запальних процесів, ерозії шийки матки та інфекцій, які передаються статевим шляхом (ІПСШ). Це пояснюється тим, що супутні інфекції можуть спричиняти утворення ран, тріщин, виразок, які порушують цілісність слизової статевих органів і дозволяють вірусу проникати в організм.
  • Анальний незахищений статевий актнесе найбільшу загрозу в контексті інфікування ВІЛ, адже пряма кишка має тонкий шар епітелію і вузька. Через пошкоджену слизову оболонку вірус швидко проникає в організм.
  • Вагінальний незахищений статевий актзаймає друге місце за ризиком інфікування ВІЛ після анального, особливо коли йдеться про передачу від чоловіка до жінки, оскільки у спермі концентрація ВІЛ значно вища, ніж у вагінальних секреціях.
  • Оральний незахищений статевий акт(феляція, кунілінгус та анілінгус) має значно менший ризик інфікування. В процесі орального статевого акту існує більша вірогідність інфікування такими хворобами, як гепатит (А чи В), сифіліс, кондилома, гонорея чи герпес.

Вертикальний шлях (від матері до дитини)

Передача ВІЛ від інфікованої матері до дитини може відбуватися під час вагітності (через плаценту) та пологів (через родові шляхи). Також є ризик передачі через грудне молоко або зціджене молоко. Ризик інфікування залежить від організації медичного спостереження та лікування жінки під час вагітності та пологів.

Величина ризику інфікування залежить від рівня організації медичного спостереження та лікування жінки під час вагітності та пологів.

Неможливо інфікуватись ВІЛ у наступних випадках:

  • Спільне користування побутовими речами, посудом
  • Лазня або сауна
  • Під час поцілунків, обіймів та рукостискань
  • При чханні або кашлі
  • Через дверні ручки, поручні, столи чи стільці
  • При укусах комарів чи інших комах

Які ознаки та симптоми ВІЛ?

1
ВІЛ не має специфічних симптомів, які б були характерні лише для цього вірусу. Будь-які симптоми можуть бути схожі на симптоми інших захворювань, тому необхідно перевіряти наявність антитіл через тестування.
2
У перші тижні після інфікування симптоми можуть бути відсутніми або ж з’являється грипоподібна хвороба (ліхоманка, головний біль, висип, біль в горлі).
3
Симптоми можуть змінюватися залежно від стадії інфікування. Від моменту інфікування до появи первинної ВІЛ-інфекції проходить 2-4 тижні, в окремих випадках цей період може бути довшим і досягати 10 місяців.
4
Протягом первинної стадії ВІЛ-інфекції можуть з'являтись такі симптоми:
  • Загальна слабкість та втома
  • Збільшення лімфовузлів
  • Діарея
  • Лихоманка
  • Фарингіт, тонзиліт
  • Може з’явитися висип, переважно на обличчі та тулубі, рідше на кінцівках
  • Головний біль, болі у м'язах і суглобах
  • Може з'явитися висип на обличчі та тулубі
  • Нудота та блювота

Пам`ятайте: Якщо ж у вас спостерігається хворобливий стан, особливо якщо він не проходить протягом 1-2 тижнів – варто обов’язково звернутися до сімейного лікаря, незалежно від передбачуваної вами причини симптомів!

Не займайтесь самолікуванням – зверніться до свого сімейного лікаря!

Що таке період вікна?

Період вікна — це період часу від інфікування до появи антитіл до ВІЛ в крові. В цей час тести можуть бути негативними, навіть якщо людина інфікована.

 

Поява антитіл зазвичай відбувається протягом 3-12 тижнів після інфікування, але в 95% випадків це трапляється протягом 3 місяців.

Гаряча лінія з питань ВІЛ

Гаряча лінія з питань туберкульозу