Благодійна організація «Фонд профілактики хімічних залежностей та СНІДу»

Про ВІЛ Ризики інфікування

Ризики інфікування

Умови, необхідні для передачі ВІЛ

Для того щоб інфікування ВІЛ відбулося, необхідні певні умови, зокрема:

ВІЛ має міститися в біологічних рідинах, сприйнятливих для його життєдіяльності.Цими рідинами для ВІЛ є сперма, кров, вагінальні та ректальні рідини, а також грудне молоко.
У біологічних рідинах має бути достатня для передачі ВІЛ концентрація вірусу.ВІЛ може міститися в усіх біологічних рідинах людини, але в різній концентрації. Ось чому слина, піт і сльози є малоймовірними джерелами інфікування, оскільки в цих рідинах ферменти активно руйнують ВІЛ і його генетичну структуру.
Для передачі ВІЛ має бути забезпечений відповідний шлях потрапляння вірусу в організм людини.Існують лише три основних шляхи передачі ВІЛ: статевий шлях, через кров і від матері до дитини.
ВІЛ має потрапити до вразливих клітин (так званих «клітин-мішеней») і тканин (так званих «вхідних воріт»).Для інфікування недостатньо потрапляння ВІЛ на непошкоджені тканини. ВІЛ повинен потрапити безпосередньо в кровообіг людини та в уразливі тканини (наприклад, слизові оболонки піхви або прямої кишки). Крім того, ймовірність інфікування напряму залежить від глибини та площі проникнення. Наприклад, глибокий поріз, поранення, виразки або тріщини створюють більш ймовірний шлях передачі, ніж незначні потертості або подряпини.

Оцінка особистого ризику інфікування ВІЛ ніколи не повинна бути простою математичною оцінкою. Незалежно від того, чи є шанс один на 100 чи один на 1000 випадків, важливо пам'ятати, що інфікуватися ВІЛ можна навіть після одного ризикованого контакту.

Єдиний спосіб «вирахувати» індивідуальний ризик інфікування ВІЛ – це пройти тест на ВІЛ та отримати результат. Жодні здогадки, симптоми чи надмірні деталі ризикованої ситуації, не можуть дати вам однозначної відповіді на питання: «Чи відбулось інфікування чи ні?».

Точну оцінку рівня ризику інфікування ВІЛ у конкретних ситуаціях надати складно, оскільки вона залежить від численних факторів, серед яких:

Вірусне навантаження інфікованого партнераЦе головний фактор, що підвищує ймовірність інфікування. Чим вище вірусне навантаження, тим більша ймовірність передачі ВІЛ від людини, яка живе з ВІЛ. І навпаки: чим нижче вірусне навантаження, тим менший ризик передачі.
Поширеність ВІЛ в регіоні або серед певної групи підвищеного ризикудо якої належить партнер, з яким був небезпечний контакт.
Наявність інфекцій, які передаються статевим шляхом (ІПСШ)включаючи виразки або інші ураження у будь-якого з партнерів.
Має чи мав партнер історію статевих відносин з іншими людьмиВІЛ-статус яких невідомий.
Кількість переданої інфекційної рідини та її концентрація в біологічних рідинахНайбільша концентрація ВІЛ міститься в крові, спермі, передсім’яній рідині, вагінальних та ректальних рідинах, а також грудному молоці.

Стадія хвороби інфікованого партнераРизик передачі ВІЛ найбільший у перші місяці після інфікування, оскільки в цей період концентрація вірусу в біологічних рідинах найвища.
Використання презерватива під час статевих актівта чи використовувався він правильно.
Вірулентність (патогенність) конкретного штаму ВІЛступінь здатності вірусу викликати інфекційний процес.
Чи приймає людина, яка живе з ВІЛ, антиретровірусну терапіюі як давно вона розпочата. Лікування може значно знижувати рівень вірусного навантаження і зменшувати ризик передачі.
Вживання ін’єкційних наркотиків партнеромКоли голка вводиться в тіло людини, вона порушує шкірний бар’єр. При спільному використанні голки існує ризик передачі крові та інфекцій від іншої людини.
Сім’явиверження всередину партнераУ спермі міститься висока концентрація ВІЛ, тому ризик передачі через сім’явиверження є значним.

Загальні фактори які підвищують ризик передачі ВІЛ

Види статевого акту

Анальний статевий актАнальний статевий акт несе найбільшу загрозу в контексті інфікування ВІЛ, адже пряма кишка має тонкий шар епітелію та є доволі вузькою. Саме тому, практично у всіх випадках цей вид статевого акту супроводжується високим рівнем травмування слизової прямої кишки. Таким чином ВІЛ безпосередньо проникає в кров.
Вагінальний статевий актІ чоловіки і жінки можуть інфікуватися ВІЛ під час вагінального статевого акту. Жінка має підвищений ризик інфікування ВІЛ під час вагінального статевого акту в порівнянні з чоловіком, оскільки слизова піхви та шийки матки має більшу площу поверхні, через яку вірус може проникнути всередину. Чоловіки також можуть інфікуватись ВІЛ від вагінального сексу з жінкою, яка живе з ВІЛ, через уретру; порізи, подряпини або відкриті рани в будь-якому місці статевого члена.
Оральний статевий актОральний статевий акт несе в собі найнижчий рівень ризику передачі ВІЛ. Більшість статевих партнерів, які займаються оральним сексом також займаються вагінальним та/або анальним сексом саме тому досить важко дізнатись точно який саме з контактів призвів до інфікування.

Ролі партнера (в активній ролі чи пасивній ролі)

Загалом ризик інфікування ВІЛ суттєво вищий для партнера в пасивній ролі, для так званої «приймаючої сторони».

Використанні презервативу

Чи використовувався взагалі та належним чином презерватив. При цьому захищений статевий акт, при якому стався розрив презерватива або була порушена його цілісність, вважається незахищеним.

Інфекції

Наявності інфекцій, що передаються статевим шляхом, включаючи наявність будь-яких виразок або уражень у будь-кого з партнерів. Деякі ІПСШ, такі як сифіліс і герпес викликають виразки в області геніталій або рота. Ці виразки утворюють отвори на шкірі, полегшуючи шлях для проникнення ВІЛ-інфекції.

Алкоголь чи інші хімічні речовини

Алкоголь та наркотики напряму не пов’язані з передачею ВІЛ, але під їх впливом людина втрачає контроль над ситуацією, знижується здатність зробити вибір в сторону безпечного статевого акту з використанням презервативу.

Менструація

Займатися сексом під час менструації у жінки є додатковим фактором ризику інфікування. Концентрація ВІЛ у вагінальних рідинах може зростати під час менструації, оскільки клітини, в яких міститься ВІЛ, виділяються з шийки матки.

Медико-біологічні фактори

Ймовірність інфікування жінки від чоловіка при статевому акті приблизно в три рази вища, ніж чоловіка від жінки. Вся справа в тому, що при незахищеному статевому акті в організм жінки потрапляє велика концентрація вірусу, що має властивість накопичуватись в спермі чоловіка. Більше того, в спермі концентрація ВІЛ набагато більша, ніж в вагінальних рідинах. Фізіологічні особливості жінки також підвищують ризик інфікування, адже площа поверхні, через яку вірус може проникнути всередину у жінки значно більша (слизова оболонка піхви). Наявність у жінки гінекологічних захворювань, особливо ерозії шейки матки також збільшує ймовірність передачі ВІЛ як для самої жінки, якщо її партнер інфікований, так і для партнера, якщо інфікована жінка.

Гендерний дисбаланс

Жінки є більш соціально вразливими верствами населення. Саме соціальна вразливість жінок підвищує ризик інфікування ВІЛ, адже жінки частіше зазнають сексуального насильства з боку партнера, яке може призвести до травматизації внутрішніх статевих органів.

А гендерна роль чоловіка в суспільстві часто пов’язана з асоціюванням мужності з наявністю багатьох статевих партнерок. Суспільство заохочує сексуальні пригоди у чоловіків, що приводить чоловіків до підвищення ризику інфікування ВІЛ.

Фактори, які підвищують ризик передачі ВІЛ від матері до дитини

Під час пологів

Інвазивні втручання, які пошкоджують плід, можуть збільшити ризик передачі ВІЛ.
Пошкодження шкіри немовляти може сприяти передачі вірусу через відкриті рани.

Після пологів

Грудне вигодовування може стати причиною інфікування, так як грудне молоко містить ВІЛ, тому ВІЛ-позитивним матерям не рекомендують годувати дітей грудьми. Щоб уникнути передачі ВІЛ дитині, найбезпечніше годувати дитину сухими сумішами.

Зв'язатися з командою БО “СААПФ”: