За підсумками великого метааналізу, що поєднує дані 138 досліджень і 82 723 пари «мати-дитина», дослідники на чолі з доктором Кейтлін Дагдейл з Гарвардського університету дійшли висновку: при невизначеному вірусному навантаженні у матері, яка почала терапію до вагітності, ризик вертикальної передачі ВІЛ від зачаття до пологів дорівнює нулю. Робота охоплює дослідження, виконані з 1989 до 2024 року.
В аналіз увійшли ті дослідження, в яких вимір вірусного навантаження у матері був не пізніше ніж за 4 тижні до пологів або протягом тижня після них.
Результати
Найнижчий поріг передачі – при вірусному навантаженні нижче 50 копій/мл – відповідає ризику передачі 0,2% (2 випадки на 1000 вагітностей). За рівня нижче 1 000 копій/мл ризик становить 0,5%, а за рівня нижче 10 000 копій/мл — 0,6%.
У групах жінок без АРТ під час пологів ризик також залишається низьким при навантаженні до 1000 копій/мл, але за її перевищенні передача зростає: лише на рівні понад 1000 копій/мл — 5,1%, а за рівні понад 10 000 копій/мл — 12,7%.
У підгруповому аналізі автори окремо розглянули жінок, які почали антиретровірусну терапію до зачаття. Серед 4675 учасниць з вірусним навантаженням нижче 50 копій/мл у період пологів не було зафіксовано жодного випадку вертикальної передачі ВІЛ. У тих, хто приступив до АРТ вже в період вагітності та до пологів досяг рівня нижче 50 копій/мл, ризик становив 0,4%.
Аналіз постнатальної передачі ВІЛ базувався на 13 дослідженнях та оцінювався у людино-місяцях. При підтримці вірусного навантаження нижче 50 копій/мл ризик передачі через грудне вигодовування становив 0,1% на місяць (1 передача на 1000 людино-місяців). При навантаженні понад 50 копій/мл цей показник піднімався до 0,3%, а за рівні понад 400 копій/мл — до 0,7%.
Дослідження також показало, що спосіб розродження – кесарів розтин або природні пологи – не впливав на ризик передачі ВІЛ при вірусному навантаженні нижче 1000 копій/мл.
Коментарі експертів
У супровідній статті Грейс Джон-Стюарт та Ірен Нджугана з Університету Вашингтона в Сіетлі підкреслюють, що хоча підхід «не визначається = не передається» (Н=Н) повністю виправданий для жінок, які почали АРТ до зачаття, його не можна повністю застосовувати до тих, хто почав лікування під час вагітності або годує грудьми. Кумулятивний ризик після року грудного вигодовування при невизначеному вірусному навантаженні оцінюється у 1,2%, а після двох років – у 2,4%.
Висновки
Таким чином, систематичний огляд та метааналіз підтверджують: ключовими факторами запобігання вертикальній передачі ВІЛ є рання діагностика, безперервний прийом АРТ та пригнічення вірусного навантаження ще до зачаття та протягом усієї вагітності. Забезпечення жінок антиретровірусними препаратами без перебоїв залишається пріоритетом глобальної стратегії боротьби з епідемією ВІЛ та захисту майбутніх поколінь, наголошують експерти.
Джерело: https://www.thelancet.com/journals/lancet/article/PIIS0140-6736(25)00765-2/fulltext?rss=yes