Доброго дня ! Нещодавно моїй бабусі поставили діагноз туберкульоз . Ми дуже за неї хвилюємось, хочемо підтримати, але бабуся стала замкнутою, живе вона окремо, неподалік від нашого будинку, але перестала до нас приходити й каже, щоб ми не ходили. Я розумію, що вона хвилюється, щоб ми не захворіли теж . Порадьте, як підтримати бабусю?
Добрий день! Розумію Ваше занепокоєння, адже хворіє близька Вам людина. Під час хвороби людина може перебувати в стані стресу і безсумнівно потребує розуміння і підтримки. На жаль, сьогодні ми зустрічаємо стигматизацію хворих на туберкульоз, тому часто можемо зіштовхнутись з такою реакцією, як замкненість в собі , відчуття нерозуміння з боку навколишніх, небажання спілкуватись. Така реакція може порушити відвертість та відкритість у Ваших стосунках. Вашій бабусі необхідна підтримка , і я впевнена, що Ви намагаєтесь їй допомогти. Щодо того, як краще це зробити, можу дати декілька порад. Не знецінюйте почуття, до прикладу: замість фрази “не плач” , “не накручуй себе” , використайте “ Я тебе розумію”. Не розпитуйте деталей: хтось готовий говорити, а хтось – не дуже любить вдаватися в подробиці. Не відсторонюйтесь: кожній людині потрібен час на прийняття ситуації, проте й не нав’язуйтесь. Не нав’язуйте провину, не кажіть слів: “ Якби ти мене послухала… ” або “Якби не зробила це… ” і тд. Просто скажіть: “Ми з усім справимось” . Піклуйтесь: можливо, бабусі потрібна допомога по господарству або матеріальна підтримка тощо. Також нагадаю , що вчасно розпочате лікування, щоденний прийом ліків, дотримання рекомендацій лікаря, відмова від шкідливих звичок та дотримання режиму – все це запорука вдалого лікування. Пам’ятайте про важливість ментального здоров’я. У разі виникнення питань , звертайтесь на нашу анонімну Гарячу лінію з питань туберкульозу за номером 0 800 50 30 80 – наші фахівці радо Вам допоможуть.