Доброго дня! Фізична терапія – це новий напрям в системі охорони здоров’я, якого не було раніше, на відміну від лікувальної фізкультури (ЛФК). І інструктор ЛФК, і фізичний реабілітолог роблять з пацієнтом фізичні вправи, однак між ними є величезна різниця. Основна відмінність – фізична терапія використовує проблемно орієнтований підхід, при якому лікар визначає причину рухової дисфункції. ЛФК пропонує лише набір вправ, які можна робити при певному захворюванні без орієнтації на вирішення конкретної проблеми конкретної людини. Ця система не має доказової бази, пропонуючи лише вправи, які, звісно, корисні, але не здатні вирішити проблеми конкретного пацієнта. У фізичній терапії навпаки – обов’язковими є обстеження, чітка постановка цілей, повна індивідуалізація реабілітаційної програми. Фізіотерапія ставить реалістичні та досяжні цілі, над якими людина буде працювати разом з фізіотерапевтом після хвороби або травми. Ця система заснована на доказах, тому використувує підходи, ефективність яких доведена у високоякісних дослідженнях. Це дозволяє не витрачати час та гроші пацієнта на втручання, ефективність яких є не доведеною або шкідливою. У фізіотерапії для обстеження пацієнта використовують спеціальні тести, а для відновлення втрачених функцій – доказові методи реабілітації, підібрані індивідуально. Якщо у пацієнта є набір рухових дисфункцій, то фізичний терапевт завдяки тестуванню знає, як визначити причину рухового порушення і впливати безпосередньо на нього. ЛФК – це про фізичний розвиток, рух, які є корисними, але, на жаль, це не комплексна лікувальна дія. Натомість рабілітація – про загальний розвиток тіла, формування навичок самообслуговування, стимулювання розумової діяльності, пам’яті, а головне – це активна участь людини у процесі та постійний супровід клінічного фахівця – фізичного терапевта.