Згідно з дослідженням, представленим на 24-й Міжнародній конференції зі СНІДу (СНІД 2022) з 24 лютого 2022 року, країни, які приймають українських біженців, швидко діяли, щоб забезпечити доступ до безкоштовної медичної допомоги, включаючи лікування ВІЛ, для біженців, які тікали від вторгнення росії 24 лютого 2022 року.
Згідно з дослідженням, представленим на 24-й Міжнародній конференції зі СНІДу (СНІД 2022) з 24 лютого 2022 року, країни, які приймають українських біженців, швидко діяли, щоб забезпечити доступ до безкоштовної медичної допомоги, включаючи лікування ВІЛ, для біженців, які тікали від вторгнення росії 24 лютого 2022 року.
Проте зростає занепокоєння щодо наближення кризових станів психічного здоров’я, оскільки біженці стикаються з травмами та постійною невизначеністю щодо перспективи повернутися додому та знову побачити своїх близьких.
У березні 2022 року Мережева група Euroguidelines у Центральній та Східній Європі провела онлайн-опитування за участю своїх членів, які складалися з 47 експертів з ВІЛ та інфекційних захворювань у 24 країнах. Опитування було проведено з метою зрозуміти вплив війни на безперервність надання допомоги переміщеним особам з ВІЛ та на національні програми з ВІЛ, особливо в країнах Центральної та Східної Європи.
Двадцять два члени з 14 країн (Болгарія, Хорватія, Чехія, Естонія, Грузія, Греція, Угорщина, Латвія, Литва, Мальта, Польща, Республіка Молдова, Румунія, Словаччина) повідомили, що приймали українських біженців під час дослідження. Більшість (64%) респондентів заявили, що вони реєстрували менше 10 біженців на тиждень у своїх клініках, хоча д-р Юстина Ковальська, виступаючи, пояснила, що кількість реєстрацій постійно зростала протягом наступних місяців, оскільки біженці стали більше обізнані про послуги, доступні для них.
Примітно, що більшість учасників (91%) повідомили, що в їхніх клініках не зверталися інші біженці (окрім українців) або їх дуже мало. Хоча це може частково відображати низьку поширеність ВІЛ у таких країнах, як Афганістан і Сирія, це також, ймовірно, пов’язано з ксенофобським підходом, який багато європейських країн прийняли до біженців з Близького Сходу, Африки та Азії.
Опитування показало, що країни Центральної та Східної Європи, які приймають українських біженців, запровадили оперативні заходи для забезпечення безперервності лікування ВІЛ-інфекції, включаючи загальне медичне страхування (73% респондентів), відмову від більшості адміністративних вимог щодо доступу до лікування ВІЛ (73%) та забезпечення того ж дня консультація лікаря (55%) та призначення антиретровірусної терапії (АРТ) (86%).
Перешкоди для надання допомоги, визначені членами групи, включали відсутність медичної документації (77%), мовний бар’єр через нестачу перекладачів (64%) та відсутність інформації про схему лікування, яку пацієнт отримував раніше (45%).
У разі відсутності документів, що підтверджують ВІЛ-статус пацієнта, 59% респондентів зазначили, що для отримання АРТ було достатньо письмової чи усної заяви пацієнта. Решта (41%) вимагали від пацієнта пройти тест на ВІЛ.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує, щоб українські біженці, де це можливо, отримували таку ж схему лікування, яку вони отримували вдома, яка для переважної більшості є схемою на основі долутегравіру. Хоча майже всі респонденти (86%) заявили, що долутегравір (Tivicay) доступний у їхній країні без обмежень, ще більша частка (96%) заявили, що генерик долутегравіру недоступний. Незважаючи на це, 64% респондентів заявили, що прийняли стратегію лікування відповідно до рекомендацій ВООЗ, тоді як 36% сказали, що перейдуть на схему, доступну в їхній національній програмі. Найпоширенішим призначеним режимом лікування був долутегравір у поєднанні з тенофовіром дизопроксилу фумаратом і емтрицитабіном (Трувада).
Лише меншість респондентів (18%) назвали психологічну травму пацієнтів перешкодою для залучення їх до лікування ВІЛ. Однак під час круглого столу для ЗМІ про наслідки російського вторгнення в Україну погіршення стану психічного здоров’я було підкреслено як важлива та зростаюча проблема для українців вдома та за кордоном. Колишній президент Польщі та голова новоствореної комісії Східної та Центральної Європи та Центральної Азії з політики щодо наркотиків Олександр Квасьневський підкреслив, що поряд із травмою війни біженці зараз стикаються з психічним напруженням невизначеності навколо конфлікту: «Біженці не знають, як довго вони залишаться в приймаючих країнах, чи побачать вони знову своїх сімей, чоловіків і партнерів».
Оскільки війна затягується, а країни в усьому світі стикаються з інфляцією та економічною рецесією, існує ймовірність того, що підтримка українських біженців у приймаючих країнах почне зменшуватися. Деякі політичні партії в Болгарії та Словаччині вже критикують підтримку українських біженців. Урядова підтримка інтеграції біженців матиме вирішальне значення для підтримки успіху швидкої допомоги українським біженцям.
Загалом дані, представлені на AIDS 2022, свідчать про те, що усунення перешкод для надання допомоги справді вплинуло на безперервність лікування ВІЛ-інфекції серед біженців – виклавши план підтримки здоров’я всіх тих, хто тікає від конфлікту та інших небезпек для життя. Вони також висвітлюють перешкоди, які мають бути усунені, включаючи збільшення кількості перекладачів, підтримку психічного здоров’я та покращення спроможності національних програм з ВІЛ.
«Основною проблемою зараз є перехід до довготермінового догляду, такого як скринінг і лікування туберкульозу, а також гінекологічне та репродуктивне здоров’я жінок», – сказала д-р Ковальська. «Це потребує фінансування та персоналу, і важливо, щоб системи охорони здоров’я належним чином підтримувалися, щоб вони не були перевантажені».
Ковальська Я. Д. та ін. Попередній звіт щодо надання допомоги ВІЛ біженцям війни, які живуть з ВІЛ, які мігрують з України – дані ECEE Network Group. 24-та Міжнародна конференція зі СНІДу, Монреаль, анотація OALBF0103, 2022.
Підготував: Admin
