Дослідження, проведене в Танзанії та Мозамбіку, оцінило, чи допомагає розширене використання молекулярних тестів на туберкульоз (ТБ) у госпіталізованих людей з ВІЛ швидше розпочати лікування та знизити смертність. Вчені перевіряли, чи допомагає дослідження сечі та калу на додаток до стандартних тестів краще виявляти захворювання та покращувати результати лікування.

Дослідження

ТБ залишається однією з основних причин смерті серед людей із ВІЛ. Постановка діагнозу ускладнюється неспецифічністю симптомів та частими труднощами при збиранні мокротиння. Тому дослідники запропонували нові методи діагностики, включаючи аналіз сечі та калу.

До дослідження EXULTANT увійшли 1172 дорослі пацієнти з ВІЛ. Їх розділили на дві групи: 582 особи потрапили до групи розширеного тестування, 590 – до групи стандартного обстеження. Серед усіх учасників 61% становили жінки, близько 75% отримували антиретровірусну терапію (АРТ), а медіане число CD4-Т-лімфоцитів становило 232 клітини/мкл.

У групі розширеного тестування для виявлення ТБ використовували декілька молекулярних методів: тест Xpert MTB/RIF Ultra проводили на зразках мокротиння, сечі та калу, а також застосовували LF-LAM – тест сечі на антигени туберкульозної бактерії. У контрольній групі застосовували стандартний підхід Всесвітньої організації охорони здоров’я: оцінку симптомів та обмежене використання лабораторних тестів. При цьому в контрольній групі у 85% пацієнтів були симптоми, характерні для ТБ, і лише 60% з них змогли надати зразок мокротиння для аналізу.

Результати показали, що розпочати лікування протягом перших 72 годин вдалося 16% пацієнтів у групі розширеного тестування та 15% у контрольній групі. Різниця склала 0,7% (p = 0,73), тобто статистично значимих відмінностей не було. Смертність протягом 8 тижнів після госпіталізації склала 25% у групі розширеного тестування та 28% у контрольній групі (співвідношення ризиків 0,86; p=0,18). Медіанний час до початку лікування також був майже однаковим: 0,98 дні та 0,92 дні відповідно.

Висновки

Таким чином, розширене використання тестів на основі зразків сечі, калу та мокротиння не призвело до швидшого початку лікування та не знизило смертність через вісім тижнів у порівнянні зі стандартною діагностикою. Автори зробили висновок, що додавання аналізів сечі та калу до стандартної діагностики не дає очікуваного клінічного ефекту у госпіталізованих пацієнтів із ВІЛ, та наголошують на необхідності оптимізації діагностичних алгоритмів.

Джерело: https://www.thelancet.com/journals/laninf/article/PIIS1473-3099(26)00133-7/fulltext