Міжнародна група дослідників повідомила, що скорочений 6-місячний курс лікування лікарсько-стійкого туберкульозу (ЛС-ТБ) виявився не менш ефективним, ніж застосовувана 9-місячна схема. Результати дослідження можуть розширити можливості лікування пацієнтів з легеневим туберкульозом, стійким до рифампіцину, включаючи дітей, вагітних та жінок, що годують.

Дослідження

Дослідження BEAT Tuberculosis 3 фази охопило 402 пацієнти віком від 6 років, які проходили лікування в Південній Африці з серпня 2019 по жовтень 2022 року. Учасники отримували або 6-місячну повністю пероральну схему з бедаквіліном, деламанідом, лінезолідом та левофлоксацином або клофазіміном, або стандартне лікування із 7 препаратів тривалістю 9 місяців.

Успішний результат, що визначається як виліковування або завершення лікування, був досягнутий у 86,1% пацієнтів, які отримували скорочену схему, та у 86,0% пацієнтів у групі стандартного лікування. Аналіз підтвердив, що ефективність 6-місячного курсу не поступається більш тривалій терапії. Частота важких небажаних явищ склала 31,2% у групі скороченого курсу та 37,0% у групі стандартного лікування. У кожній групі зареєстрували по 9 випадків смерті. При цьому частка пацієнтів, які завершили лікування без важких побічних ефектів, була порівнянною – 60,9% та 57,5% відповідно.

Серед учасників дослідження медіанний вік становив 35 років, 42,2% були жінками, 50,9% жили з ВІЛ, а 5,3% були вагітними на момент початку лікування. Усі вагітності завершилися народженням живих дітей, а результат лікування матерів та дітей був сприятливим. Також дослідники не виявили суттєвих відмінностей у ефективності терапії залежно від віку, статі, ВІЛ-статусу чи стійкості до фторхінолонів.

Дослідження

Дане дослідження доводить, що 6-місячну стратегію лікування, як для туберкульозу, чутливого до фторхінолонів, так і для туберкульозу, стійкого до рифампіцину та стійкого до фторхінолонів, можна застосовувати для дітей, вагітних та жінок, що годують. За словами авторів, результати вже знайшли відображення в оновлених рекомендаціях ВООЗ щодо лікування туберкульозу.

Джерело: https://www.nejm.org/doi/full/10.1056/NEJMoa2503687