СНІДофобія: симптоми та як зрозуміти чи є проблема

СНІДофобія – це одна з форм прояву психічного розладу, який зветься іпохондрією. У частини людей вона перетворюється на нав’язливу поведінку, що не дає можливості вести звичний спосіб життя, позбавляє здатності працювати і може реально зашкодити здоров’ю.Навіть, якщо ВІЛ-негативний статус підтверджено усіма можливими методами, паніка і страх можуть залишатися і людина, хвора на іпохондрію, нічого не зможе з ними зробити.

Іпохондрія дійсно може бути нудною, докучливою і абсурдною. Але у багатьох людей вона переходить у нав’язливу поведінку, яка не дозволяє людині вести звичний спосіб життя, позбавляє її здатності працювати і може реально нашкодити здоров’ю. І хоча люди з іпохондрією бояться хвороби, якої у них немає, їх страх і тривожність більше ніж реальні, і вони можуть стати всепоглинаючими. Через це порушуються нормальні відносини з тими, хто поряд. Працювати нормально, панікуючи і мацаючи лімфовузли через кожні десять хвилин, також завдання нелегке.

Симптоми

СНІДофобія проявляються в наступних поведінкових реакціях:

• нав’язливий страх того, що можна заразитися;
• нескінченні аналізи і тестування в спеціалізованих медичних закладах;
• постійне вивчення літератури на тему інфікування;
• нескінченні розмови з оточуючими людьми на тему СНІДу.

Найнебезпечніше в такій ситуації те, що людина дійсно відчуває себе нещасною, адже вважає, що знаходиться в постійній небезпеці. А насправді у неї справжня депресія, аж до того, що імунна система впадає в пригнічений стан. Такі люди не сприймають логічні доводи, не можуть заспокоїтися, тобто виявляються в ірраціональному стані.

Група ризику

Вважається, що симптоми СНІДофобії однаково часто зустрічаються як у жінок, так і у чоловіків у віці від 20 до 30 років. Також, часто подібна фобія зустрічається у чоловіків у розквіті сил, які вступають у випадкові статеві контакти. У групі ризику знаходяться особи з тендітною психікою або ті, які колись перенесли психологічну травму, особистості з постійною тривогою.

Як зрозуміти, що є проблема

Феномен СНІДофобія можна охарактеризувати ознаками, які повинні стати приводом для звернення за психологічною допомогою:

• будь-яке нездужання сприймається як симптом розвивається ВІЛ-інфекції;
• здача аналізів не рідше ніж один раз на 6 місяців;
• повна впевненість в неправильності аналізів;
• страх того, що хвороба має якусь рідкісну форму, яка невідома науці і не може бути визначена стандартними тестами;
• трата величезних коштів на проведення тих чи інших аналізів;
• звернення в службу довіри;
• активне відвідування тематичних сайтів і перегляд передач, присвячених СНІДу.

Що робити, якщо у вас є подібні страхи?

Перш за все, СНІДофоб повинен усвідомити, що у нього не ВІЛ, а страх заразитися ним. Не потрібно постійно обмацувати свої лімфовузли, шукати якісь надумані симптоми. Необхідно відмовитися від відвідування сайтів, присвячених ВІЛ-інфекції. А якщо з’явився головний біль, то краще не сідати за комп’ютер і шукати причину, а просто прогулятися на свіжому повітрі.

Рекомендується прочитати книгу Давида Адама «Людина, яка не могла зупинитися». Давид в своїй книзі доступною мовою описує своє життя і боротьбу зі СНІДофобією. На сьогоднішній день книга визнана найкращою: в ній максимально правдиво описано психологічний стан людини з подібним психічним розладом.