Діагностика туберкульозу при вагітності часто буває утрудненою через різноманітні та атипові прояви захворювання.
Проблема туберкульозу і вагітності стоїть досить гостро, як для матері, так і для плоду. В останні роки туберкульоз став частіше зустрічатися в молодих людей. Це значною мірою пов’язано з поширенням захворювання серед ВІЛ-інфікованих.
Збудник туберкульозу – Mycobacterium tuberculosis.
Діагностика туберкульозу
- Всім вагітним проводять туберкулінові проби.
- Туберкулінові проби позитивні у хворих на туберкульоз, а також при поєднанні туберкульозу з ВІЛ-інфекцією.
- При туберкульозі в переважній більшості випадків уражаються легені.
- Найбільш часті клінічні прояви — кашель, зниження ваги, лихоманка, нездужання, нічні поти й кровохаркання.
- Діагноз встановлюють, якщо при мікроскопії мазка мокротиння виявлені кислотостійкі палички, а в посіві виявлено зростання збудника. Швидко виявити збудник туберкульозу дозволяє полімеразна ланцюгова реакція. Вона допомагає поставити діагноз протягом декількох діб.
- При позалегеневому туберкульозі можуть уражатися різні органи: кістки, суглоби, лімфовузли, нирки, головний мозок, статеві органи й молочні залози.
Прогноз туберкульозу при вагітності
- Мати. Вагітність не впливає на перебіг туберкульозу
- Плід. Прояви туберкульозу у новонародженого нагадують сепсис. Спостерігаються хвороба гіалінових мембран, лихоманка, гепатоспленомегалія, мляве смоктання, сонливість і неспокій.
Лікування туберкульозу при вагітності
- Принципи лікування туберкульозу у вагітних такі ж як і у невагітних. Важливо враховувати токсичність окремих лікарських засобів.
- При лікуванні туберкульозу під час вагітності зазвичай призначають ізоніазид, рифампіцин і етамбутол.
- У районах, де виявлені штами Mycobacterium tuberculosis, які проявляють стійкість до протитуберкульозних засобів, рекомендується додавати до трьох вищевказаних препаратів ще один. При виборі схеми лікування враховують, з одного боку, ризик ускладнень туберкульозу, а з іншого – можливість побічної дії протитуберкульозних засобів. Відомо, що стрептоміцин при тривалому застосуванні викликає глухоту і вестибулярні порушення, а етіонамід здійснює тератогенну дію. Як впливає на плід піразинамід, невідомо.
- При позитивних туберкулінових пробах у вагітної лікування призначають, тільки якщо відомо, що зараження сталося нещодавно. В інших випадках лікування починають після пологів. При лікуванні ізоніазидом необхідно контролювати біохімічні показники функції печінки, оскільки в післяпологовому періоді підвищений ризик лікарського гепатиту.