ВІЛ/СНІД Туберкульоз
на головну
UA / RU
Загальнонаціональна гаряча лінія
з питань ВІЛ/СНІД та туберкульозу
0 800 500 451
Графік консультування спеціалістів
Задати питання в чаті Написати листа на e-mail
0 800 50 30 80
Графік консультування спеціалістів
Задати питання в чаті Написати листа на e-mail

Новини

Перегляд новини


ВІЛ-позитивні люди в армії. Найпоширеніший страх – залишитися без допомоги


27.07.2022
12 громадських приймалень Української Гельсінської (УГСПЛ) спілки з прав людини надають ВІЛ-позитивним людям та групам ризику правову допомогу по всій країні. Люди, які живуть з ВІЛ, з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну звертаються з приводу мобілізації до лав Збройних сил України. Одні хочуть служити, але їх не беруть, інші навпаки – отримують повістки, але не можуть проходити службу.

Коли страшно стати вигнанцем

Дмитро Науменко надає правову допомогу в громадській приймальні УГСПЛ в Чернігові. За час повномасштабного нападу росії, йому вдалося допомогти п’яти людям з ВІЛ у питаннях призову. 

Один клієнт не стояв на обліку як військовозобов’язаний, але отримав повістку. Проходити військову службу він не хотів, бо крім ВІЛ в нього є супутні захворювання. Тож він розумів, що на передовій не зможе забезпечити своє життя і здоров’я, ще й здійснювати військові обов’язки. Це все підтверджували медичні документи. 

«Є перелік захворювань, затверджений наказом Міністерства оборони, за яким існує класифікація ступеней придатності громадян до несення військової служби в мирний та у військовий час, – пояснює Дмитро Науменко. – Попередньо, ми подивилися, що він має бути непридатним до військової служби».

Першим кроком треба було звернутися до військкомату. Зазвичай люди з ВІЛ бояться, що якщо їх все ж таки мобілізують, працівники військового комісаріату передадуть цю інформацію безпосереднім командирам. А далі буде негативне ставлення від тих, з ким будуть проходити службу. Найбільший страх, якщо на передовій його ж сослуживці не нададуть допомогу у разі поранення, знаючи, що це ВІЛ-позитивна особа. 

На жаль, вже 21-ше століття, але ще багато залишилося таких стереотипів і багато хто не розуміє шляхи передачі ВІЛ-інфекції, – дивується правозахисник. – І навіть якщо є безпосередній контакт крові, але особа приймає спеціальну антиретровірусну терапію, то передача вірусу майже неможлива. Через такі стереотипи клієнти побоюються того, що будуть вигнанцями у своєму підрозділі і через це не хочуть проходити службу.

Друге побоювання – що під час несення служби на передовій не буде змоги безперервно приймати ліки, а від цього залежить життя і здоров’я людини. Чи буде можливість їм передати ці ліки та взяти в достатній кількості? 

Дмитро Науменко підготував заяву з проханням, щоб клієнта направили на військово-лікарську комісію (ВЛК) з метою визначення ступеню придатності. Письмово в заяві попередив про кримінальну відповідальність за розголошення відомостей щодо ВІЛ-статусу. 

Намагаємося убезпечити особу від розголошення цієї інформації. Були випадки розголошення такої інформації, але є практика притягнення  осіб до відповідальності, – наголошує юрист. – Тому коли ми попереджаємо саме письмово в заяві, то це більш ефективно. 

Після обстеження клієнта визнали непридатним до несення військової служби у воєнний час.  Йому видали військовий квиток, куди внесли відомості про виключення з обліку. Тому вже за будь-яких обставин його не призовуть і в подальшому він зможе перетнути кордон, якщо захоче.

Пішов в тероборону, але здоров’я погіршилося

Чоловік після 24 лютого сам вирішив піти до територіальної оборони. Потім його мобілізували до лав Збройних сил України. Зараз в нього погіршився стан здоров’я і він розуміє, що не може ефективно виконувати свої обов’язки.

«Ми написали для нього рапорт, щоб його направили на ВЛК, – згадує Дмитро Науменко. – Спочатку лікар-інфекціоніст написав висновок, що особа не придатна до військової служби з виключенням з обліку, а потім через день йому зателефонували з комісії і сказали прийти, щоб вони переписали висновок.  Після чого ми подали скаргу до прокуратури».

Тим часом в нього погіршилося здоров’я, а його підрозділ вже хотіли відправляти на передову. Дружина турбувалася, що ніхто не зможе надати йому відповідну медичну допомогу, знаючи про його ВІЛ-статус. 

«Після скарг до прокуратури в ВЛК сказали, що переписувати нічого не будуть, залишать все як є, – пояснює правозахисник. – Але це тягнеться вже місяць – ніяк не видадуть остаточний висновок, де був би зазначений ступінь придатності».

Людина в цей час проходить службу і чекає рішення, хоча в будь-який момент його можуть відправити на передову. 

ВІЛ-позитивні, які хочуть служити, але їх не беруть

До громадської приймальні УГСПЛ в Дніпрі при Правозахисній Групі «СІЧ» звернувся Олексій – ВІЛ позитивна людина, яка приймає препарати антиретровірусної терапії (ім’я чоловіка було змінено в цілях безпеки).

Олексій хотів захищати країну в лавах ЗСУ, однак йому відмовили, коли він розповів про свій ВІЛ-позитивний статус. 

Юристка-правозахисниця Юлія Полєхіна порадила Олексію звернутись до Дніпропетровського обласного центру з профілактики та боротьби зі СНІДом. Там чоловік здав аналізи та отримав всі необхідні довідки, в яких зазначалось, що рівень вірусного навантаження практично нульовий. Тобто кількість вірусних часток у крові є нижчою за поріг чутливості тестів до вірусу. Це означає, що постійно приймаючи антиретровірусну терапію, він може жити звичайним життям без обмежень.

В Ст. 5 Положення «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» вказано, що при бессимптомному носійстві ВІЛ Z21 придатність особи до військової служби або обмежена придатність визначається індивідуально.

«Дискримінація особи на підставі наявності в неї ВІЛ-інфекції, а також належності людини до груп підвищеного ризику інфікування ВІЛ забороняється, – пояснює Юлія Полєхіна. Дискримінацією вважається дія або бездіяльність, що у прямий чи непрямий спосіб створює обмеження, позбавляє належних прав особу або принижує її людську гідність на підставі однієї чи кількох ознак, пов’язаних з фактичною чи можливою наявністю в неї ВІЛ, або дає підстави віднести особу до груп підвищеного ризику інфікування ВІЛ».

В результаті допомоги юристки, Олексій став на захист Вітчизни. Однак, ця історія – це не одноразова ситуація і дуже часто ВІЛ-позитивним людям відмовляють у вступі до лав ЗСУ.

В Громадській приймальні УГСПЛ у Кропивницькому допомогли іншому чоловіку. Він не має захворювання на ВІЛ, але перебуває в групі ризику. Він повернувся із заробітків в Польщі, коли дізнався що росія відкрито вторглася в Україну, і захотів стати до лав ЗСУ для захисту країни. Йому відмовили за станом здоров’я. Юрист Євген Гурницький допоміг чоловіку у переговорах із представниками ЗСУ і наразі клієнт виконує військовий обов’язок та захищає країну від російської агресії. 

А якщо людина в армії не знає про свій ВІЛ-статус?

Людина, яка не знає, що в неї ВІЛ, не приймає антиретровірусні препарати, а тому і ризик передачі вірусу високий. І кількість таких людей невідома, адже немає такої процедури обов’язковості здачі тесту саме на ВІЛ при проходженні медичної комісії, зазначає Дмитро Науменко

Він радить своїм клієнтам самостійно здавати аналізи перед тим, як йти на військово-лікарську комісію.  

В мене був такий клієнт, який отримав повістку, треба було з’явитися до територіального центру укомплектування. Він сам забажав пройти обстеження і здати всі аналізи, – згадує Дмитро. – Саме під час цього обстеження було виявлено захворювання на ВІЛ, після чого він вже пішов до військкомату і повідомив цю інформацію, але по ньому ухвалили рішення про обмежену придатність. 

Сама наявність ВІЛ не є причиною звільнення від військової служби. Тут все індивідуально і залежить від аналізів, супутніх хвороб, від того, чи приймає особа терапію. Яку роботу можуть дати ВІЛ-позитивній людині в армії буде залежати від висновку військово-лікарської комісії. Певні лікарі можуть зазначити види робіт, які протипоказані, а до яких особа може залучатися. Це прописується індивідуально для кожної особи. 

Якщо особа обмежено придатна, то вона може бути мобілізована, але проходити службу в межах тої територіальної одиниці, де проживає, не направлятися до несення служби в зону бойових зіткнень. Може бути штабна робота чи охорона. 

«В мене в практиці були і представники офіцерського складу з ВІЛ, – згадує Дмитро Науменко. – Були випадки, коли хотіли звільнитися зі служби через наявність ВІЛ, а були навпаки – коли особу звільняли через наявність ВІЛ, а вона хотіла оскаржити це рішення».

Що робити ВІЛ-позитивним людям, яких призивають?

Сама наявність ВІЛ-статусу не забороняє людині служити і не є запобіжником від призову.

Якщо людина з ВІЛ почувається добре і хоче служити, треба:

  •  пройти військово-лікарську комісію 
  • зазначити на комісії, що хочеш проходити службу, але розповісти щодо ВІЛ-статусу
  • надати довідку зі СНІД-центру про рівень вірусного навантаження в крові
  • запастися необхідної кількістю лікарських засобів: важливо переговорити зі СНІД-центром, в якому особа стоїть на обліку, щоб видали не недільну чи місячну норму ліків, а більшу, щоб можна було із запасом з собою взяти
  • залишити у рідних якусь кількість ліків, щоб вони змогли передати
  • попередити лікаря, СНІД-центр, щоб це для них не було новиною, що прийшла дружина і просить видати ліки за чоловіка, який служить.

Якщо людина з ВІЛ має проблеми зі здоров’ям і не може служити, треба:

  •  пройти лікарську комісію і зазначити особливості стану здоров’я
  • якщо є супутні захворювання, варто вказати їх, не замовчувати
  • якщо не погоджуєтеся з результатами військово-лікарської комісії, то можна їх оскаржувати на центральну військово-лікарську комісію. Пишете скаргу, в якій вказуєте відомості, з якими ви не погоджуєтесь, і результати попередньої комісії
  • якщо ви не погоджуєтесь із рішенням центральної військово-лікарської комісії, то маєте право звернутися до суду і оскаржити в судовому порядку це рішення.

Оскарження не звільняє від проходження служби. І в цьому є складність, бо якщо хочете в судовому порядку – будь ласка, звертайтеся, але проходьте паралельно службу. 

«Важливо розуміти, що якщо особа укладає контакт з територіальною обороною чи з ЗСУ, то сама процедура звільнення від мобілізації набагато складніша і це вже буде не так просто, – попереджає Дмитро Науменко. – Тому варто добре подумати, бо бувають такі випадки, що сьогодні хочу, а завтра вже ні, бо змінилися життєві обставини. Дуже складно потім звільнитися з військової служби, а в воєнний час ще більш складніше. Рішення має бути виваженим. Війна в нас й так триває вісім років, тому ми розуміємо, що за місяць-два вона не скінчиться. І з медичної точки зору також варто підготуватися»

З приводу упередженого ставлення військовослужбовців – має бути більше роз’яснювальної роботи серед командування, сослуживців. 

Особа ж не буде сама бігати і розповідати: «Ви не бійтеся, все безпечно». Має проводитися системна робота серед військовослужбовців

Люди, які живуть з ВІЛ можуть звертатися до громадських приймалень Української Гельсінської спілки прав людини за юридичною допомогою. 

Підготував: https://helsinki.org.ua/


Головна -> Новини -> Перегляд новини

Проект «Загальнонаціональна Гаряча лінія з питань ВІЛ/СНІД та туберкульозу» реалізує Благодійна організація «Фонд профілактики хімічних залежностей та СНІДу» за фінансової підтримки ВБО «Всеукраїнська Мережа ЛЖВ» за кошти Глобального фонду по боротьбі зі СНІДом, туберкульозом та малярією.