Американська академія педіатрії (ААР) рекомендує проводити тестування на ВІЛ у медичних закладах серед підлітків починаючи з 15 років щонайменше 1 раз, а молодим пацієнтам із групи підвищеного ризику – не рідше 1 разу на рік. Ці рекомендації були додані до оновленого керівництва «Підлітки та молоді люди: роль педіатра у тестуванні на ВІЛ та до- та постконтактній профілактиці ВІЛ», яке не оновлювалося з 2011 року.
Американська академія педіатрії (ААР) рекомендує проводити тестування на ВІЛ у медичних закладах серед підлітків починаючи з 15 років щонайменше 1 раз, а молодим пацієнтам із групи підвищеного ризику – не рідше 1 разу на рік. Ці рекомендації були додані до оновленого керівництва «Підлітки та молоді люди: роль педіатра у тестуванні на ВІЛ та до- та постконтактній профілактиці ВІЛ», яке не оновлювалося з 2011 року.
Зміни торкнулися 3 основних напрямів:
• діагностика та тестування на ВІЛ – додані рекомендації щодо скринінгу серед підлітків;
• доконтактна профілактика (PrEP) – лікарям рекомендується обговорювати принципи та варіанти доконтактної профілактики з усіма сексуально-активними пацієнтами, включаючи підлітків;
• додано блок із постконтактною профілактикою ВІЛ (РЕР).
Зокрема, у вступі до звіту йдеться, що в ньому розглядаються епідеміологічні дані та рекомендується, щоб рутинний скринінг на ВІЛ пропонувався у медичних закладах всім молодим людям віком 15 років і старше хоча б один раз. Після початкового скринінгу молоді люди з підвищеним ризиком, у тому числі сексуально активні, повинні проходити повторний скринінг не рідше одного разу на рік і, можливо, кожні 3-6 місяців, якщо вони відносяться до групи високого ризику (юнаки, які повідомляють про статеві контакти з чоловіками, активні споживачі ін’єкційних наркотиків, трансгендерна молодь; молодь, яка має статевих партнерів, інфікованих ВІЛ, обох статей чи споживачів ін’єкційних наркотиків; молодь, що обмінює секс на наркотики чи гроші; або молодь, яка має запит на тестування або у якої були діагностовано інші інфекції, що передаються статевим шляхом). Молодим людям, які мають значний ризик інфікування ВІЛ, слід регулярно пропонувати доконтактну профілактику ВІЛ (PrEP), а післяконтактна профілактика ВІЛ (PEP) також показана після контактів з високим ризиком.
У звіті також рекомендується, щоб педіатри «створювали атмосферу конфіденційності та терпимості та сприяли відкритому обговоренню питань статі, сексуальної орієнтації та поведінки, а також питань сексуального та репродуктивного здоров’я», йдеться у прес-релізі AAP про звіт. Крім того, у звіті розглядаються питання згоди, оцінки ризиків, конфіденційності та страхового покриття – питання, з якими педіатри часто стикаються, пропонуючи своїм пацієнтам послуги у зв’язку з ВІЛ.
«Важливо повідомити молодь про позитивний результат тесту на ВІЛ, перш ніж залучати батьків чи опікунів», — йдеться у звіті. «Насправді, для розкриття ВІЛ-статусу батькам або опікунам пацієнтів віком до 18 років може знадобитися згода підлітків. Переважні методи інформування молоді про результати тестування на ВІЛ необхідно обговорити до або під час тестування. Хоча особисте розкриття інформації краще, розкриття інформації може відбуватися по телефону або через портал для пацієнтів, коли це необхідно». Оскільки дослідження показали, що молоді люди можуть відмовитися від послуг у сфері статевого та репродуктивного здоров’я, якщо потрібна згода батьків.
На внесення змін до керівництва AAP вплинуло кілька факторів:
• близько 45% людей віком 13-24 років не знають про свій ВІЛ-статус;
• 38% усіх випадків передачі ВІЛ припадає на «не діагностовану» групу;
• молоді люди з ВІЛ мають найнижчі показники пригнічення вірусу – це знижує їхні шанси на збереження здоров’я та збільшує ризик поширення інфекції.
Залиште коментар