Вчені довели, що якщо розпочати лікування ВІЛ у перші дні життя новонародженого, то це допомагає придушити вірус у крові до невизначеного рівня та скоротити кількість вірусних резервуарів.
Група вчених із США вирішила провести дослідження, в якому випробувала «раннє лікування» ВІЛ у новонароджених. Поштовхом для цього став випадок «дитини з Міссісіпі»: у 2013 році у дівчинки спостерігалася дворічна ремісія після початку прийому АРТ через 30 годин після народження.
У дослідженні взяли участь 54 новонароджені з різних країн — Африки, Бразилії, Таїланду, США. Всім дітям було призначено дуже раннє лікування ВІЛ — протягом 48 годин після народження.
У першій групі було 34 новонароджені дитини. Їхні матері мали позитивний ВІЛ-статус і не приймали АРТ під час вагітності. Діти розпочали прийом пероральної терапії з трьох препаратів: азидотимідин/абакавір, ламівудін та невірапін.
У другій групі було 20 немовлят, матері яких приймали АРТ під час вагітності. Діти отримували ту ж схему АРТ, що й перша група, але невірапін їм давали у нижчій дозі. У 14 днів усім дітям додали лопінавір-ритонавір. Обидві групи отримували терапію протягом перших двох років життя.
Результати дослідження показали, що у немовлят ймовірність досягнення та підтримки невизначеного рівня ВІЛ у плазмі крові після досягнення дворічного віку становить 33% у першій групі та 57% у другій групі. Наприкінці дослідження 83% немовлят у першій групі та 100% у другій групі (у них зберігалася вірусологічна супресія) дали негативний результат на антитіла до ВІЛ, а 64% і 71% не мали ДНК ВІЛ, що виявляється.
Серед 54 новонароджених, які отримали терапію протягом 48 годин після народження, 19% відповідали критеріям, що дають право припинити лікування ВІЛ.
Дослідники також зазначають, що за більшістю учасників з обох груп не вдалося простежити до кінця періоду дослідження, головним чином тому, що їхній вірус не був пригнічений до невизначеного рівня, ймовірно через порушення режиму лікування. Проте вчені впевнені, що ранній початок прийому АРТ — ключ до придушення ВІЛ до невизначеного рівня в періоди швидкого росту організму у ранньому дитинстві.
https://www.thelancet.com/journals/lanhiv/article/PIIS2352-3018(23)00236-9/fulltext
Повернутись Назад
Залиште коментар