Ефективні противірусні препарати, як і раніше, недоступні для лікування багатьох клінічно значущих патогенів, включаючи вірус гепатиту Е (ВГЕ). Дослідники Рурського університету в Бохумі (Німеччина) вивчили можливість використання системи CRISPR/Cas13 для пригнічення вірусу гепатиту Е в клітинах людини. Метою даного дослідження було оцінити систему CRISPR/Cas13d як потенційну противірусну стратегію проти ВГЕ.
Дослідження
Основним об’єктом дослідження була система CRISPR/Cas13d – молекулярний інструмент, який знаходить та руйнує РНК вірусу. На відміну від CRISPR/Cas9 він працює не з ДНК, а з РНК. Вчені створили спеціальні короткі направляючі РНК (crRNA), які «впізнають» певні ділянки ВГЕ і направляють туди Cas13d.
В експериментах на клітинних культурах* ці crRNA призвели до значного пригнічення реплікації вірусу та зменшення кількості нових вірусних частинок. Особливо ефективними виявилися crRNA, націлені на ділянку вірусного геному ORF1. Вони зменшували кількість інфікованих клітин та вироблення вірусу, при цьому не впливали на життєздатність клітин.
Вчені також оцінили, скільки різних crRNA необхідно для впливу на різні варіанти вірусу. За допомогою комп’ютерного аналізу вони виявили, що достатньо лише 3–4 різних crRNA, щоб охопити більшість відомих варіантів ВГЕ.
Висновки
Результати дослідження показали, що система CRISPR/Cas13 може ефективно та вибірково пригнічувати ВГЕ у лабораторних умовах. Автори відзначають, що це доклінічне дослідження: для застосування у людей необхідно вирішити завдання безпечної доставки такої системи в організм та провести подальші випробування. Ці результати наголошують на потенціалі систем на основі CRISPR як інноваційних противірусних стратегій.
Раніше опубліковане дослідження показало, що компактна система CRISPR–Cas12f має природний варіант Al3Cas12f, який демонструє більш ефективне редагування геному в клітинах людини. Робота заснована на вивченні різних представників сімейства Cas12f та їх структурних особливостей.
* клітини (у цьому дослідженні — клітини людини), вирощені в лабораторних умовах поза організмом.
Джерело: https://www.jhep-reports.eu/article/S2589-5559(26)00156-4/fulltext