Дослідники виявили, що існує давня лінія туберкульозу, яка атакує наші кістки та знищує їх зсередини.
Руйнування хребта, викликані туберкульозом, раніше було виявлено у єгипетських мумій віком близько 9 тисяч років. Вчені вважали, що у світі існує лише близько 2% випадків туберкульозу скелета. Однак нове дослідження показує, що ситуація складніша, пише Science Alert.
Все почалося в середині 2000-х років під час спалаху туберкульозу в Північній Кароліні. В епіцентрі зарази була людина, яка, як вважається, підхопила туберкульоз у В’єтнамі. Потім хвороба поширилася серед його колег — із 6 осіб, у яких інфекція вийшла за межі легень, у двох вона досягла кісток.
За словами лікаря-інфекціоніста з Університету Дюка Джеймсона Стаута, це зовсім не відповідає теорії про 2% — це набагато більше. Вчений довгий час морочив собі голову, адже ймовірність того, що подібне могло статися випадково, була астрономічною. Все змінила випадкова зустріч із молекулярним генетиком з Університету Дюка Девідом Тобіном.
Відомо, що бактерії, що викликають туберкульоз (Mycobacterium tuberculosis), переміщаються по нашому організму, вторгаючись в імунні клітини, які поглинають патогени. Стаут і Тобін вирішили дослідити частину зразків спалаху незвичайного туберкульозу 2000-х років, щоб зрозуміти, що робить деякі види туберкульозу більш мобільними всередині нашого організму.
Під час дослідження вчені порівняли послідовність штаму, що спричинив спалах у Північній Кароліні, з 225 іншими штамами туберкульозу. Виявилося, що спалах у 2000-х був викликаний штамом першої лінії, який власне є однією з ранніх форм туберкульозу.
Вчені виявили, що ген, що кодує білок EsxM, був повністю присутній у штамі спалаху у Південній Кароліні, однак був усічений у більш “сучасних” штамах 2-4 лінії.
Більш раннє дослідження показало, що туберкульоз першої лінії пов’язаний з вищим показником патогену, що атакує скелет, ніж туберкульоз будь-якої іншої лінії. Під час досліджень вчені заразили рибок даніо двома штамами туберкульозу — повнорозмірним варіантом EsxM та усіченим. Виявилося, що повнорозмірні макрофаги були мобільнішими й швидше переміщалися до хвостового плавця, ніж усічені.
Після дослідники секвенували понад 3 тисячі різних штамів туберкульозу і виявили, що всі сучасні варіанти мають так званий “мовчазний” ген EsxM. Дослідники припускають, що ця мутація обмежила рух вірусу всередині організму людини, проте дала йому більшу концентровану здатність поширюватися повітрям через дихання.