Згідно з результатами нещодавнього дослідження, неефективність лікування ВІЛ частіше зустрічається у пацієнтів з низькою кількістю клітин CD4 та високим вірусним навантаженням, незалежно від конкретної схеми антиретровірусної терапії (АРТ).
Такого висновку дійшли вчені, провівши глобальний метааналіз, який охопив 12 клінічних випробувань, проведених у період з 2009 по 2019 рік. У всіх дослідженнях оцінювали відповідь на кращу схему АРТ першого ряду у пацієнтів з кількістю CD4 менше 200 клітин або вірусним навантаженням понад 100 000 копій, які раніше не отримували лікування.
Через 48 і 96 тижнів після початку терапії неефективність лікування ВІЛ у «пізніх» пацієнтів була значно вищою, ніж у тих, хто розпочав прийом АРТ вчасно:
- при CD4 нижче 200 клітин – відношення шансів 1,94;
- при вірусному навантаженні понад 100 000 копій – відношення шансів 1,75.
Отримані результати були однаковими як для схем на основі інгібіторів інтегрази (ІІ), так і для схем на основі НІЗТ (нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази).
Мутації резистентності при неефективному лікуванні частіше зустрічалися серед учасників, які приймали ралтегравір, ніж серед тих, хто приймав інші інгібітори інтегрази.
Самі дослідники рекомендують ставитись до отриманих результатів «з обережністю» через неоднорідність підгруп CD4 та вірусного навантаження. Крім цього, аналіз не враховував інших факторів, які можуть вплинути на пригнічення вірусу, наприклад, наявність хронічних захворювань або соціально-економічний статус пацієнта.
Дане дослідження не виявило відмінностей у ефективності схем лікування для людей, які пізно розпочали терапію. Однак, за словами вчених, наразі проходять 2 випробування серед пацієнтів, які раніше не отримували АРТ, які можуть надати більше інформації. Дослідження LAPTOP порівнює посилений інгібітор протеази з інгібітором інтегрази – воно завершиться у травні 2024 року. А в DOLCE оцінюється схема долутегравір/ламівудін у порівнянні з посиленим тенофовіром дизопроксил фумаратом і долутегравіром – закінчення заплановано на листопад 2024 року.
А дослідження, проведене вченими з Нідерландів, показало, що пізня діагностика ВІЛ спричиняє високі витрати на охорону здоров’я. Експерти підрахували, що лікування «пізніх» пацієнтів обходиться на 250% дорожче порівняно з тими, хто одразу розпочав прийом терапії.
Джерело: https://academic.oup.com/cid/advance-article/doi/10.1093/cid/ciad177/7091427?login=false
