Експерти оцінили безпеку переходу з трьохкомпонентної на двокомпонентну схему антиретровірусної терапії (АРВТ) серед пацієнтів, які живуть із ВІЛ. Вони провели аналіз кількох біомаркерів запалення.
Експерти оцінили безпеку переходу з трьохкомпонентної на двокомпонентну схему антиретровірусної терапії (АРВТ) серед пацієнтів, які живуть із ВІЛ. Вони провели аналіз кількох біомаркерів запалення.
Вчені провели лонгітюдне дослідження, в яке були включені пацієнти з вірусологічною супресією, які одержують стабільну АРТ з трьох препаратів, які спочатку перейшли на долутегравір+ламівудин (2DR-група) на підставі рішення лікаря або зберегли потрійну терапію (3DR-група). Усього в аналіз було включено 208 пацієнтів, з них 101 людина перейшла на долутегравір/ламівудін, а 107 залишилися на трьохкомпонентній схемі (контрольна група). Середній вік учасників – 55 років, 63% були чоловіками, прийом АРВТ у середньому становив 13 років. У процесі дослідження експерти оцінювали концентрацію інтерлейкіну-6 (ІЛ-6), кишкового білка, що зв’язує жирні кислоти (I-FABP), D-димеру та С-реактивного білка (CRP) у плазмі.
На початковому рівні середні концентрації у плазмі IL-6, I-FABP, D-димеру та CRP були однаковими між двома групами пацієнтів. Однак середня кількість CD4-клітин була вищою в групі долутегравір/ламівудін порівняно з контрольною групою (746 проти 624).
Значне зниження середньої концентрації I-FABP у плазмі між початковим рівнем та 48-м тижнем прийому відбулося у пацієнтів, які приймають долутегравір/ламівудін, порівняно з контрольною групою (-0,088 проти 0,033).
Також були відзначені значні відмінності у середніх концентраціях СRP (-0,028 проти 0,118).
Середні концентрації ІЛ-6 та D-димеру в плазмі між початковим рівнем та 48 тижнем суттєво не відрізнялися у пацієнтів в обох групах.
Незважаючи на те, що вірусологічна супресія зберігалася у більшості пацієнтів протягом 48 тижнів спостереження, у двох учасників групи долутегравір/ламівудін відбувся одиничний сплеск активності вірусу.
На думку авторів, необхідні подальші дослідження з тривалішим періодом спостереження, щоб детально оцінити запальні наслідки переходу на двокомпонентний режим АРВ-терапії.
Попередні випробування показали, що пацієнтам, яким змінюють схему АРВТ (особливо при повторному використанні препаратів), потрібний також додатковий скринінг на туберкульоз.
