Благодійна організація «Фонд профілактики хімічних залежностей та СНІДу»

БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ
ФОНД ПРОФІЛАКТИКИ ХІМІЧНИХ ЗАЛЕЖНОСТЕЙ ТА СНІДУ
БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ
ФОНД ПРОФІЛАКТИКИ ХІМІЧНИХ ЗАЛЕЖНОСТЕЙ ТА СНІДУ
з питань туберкульозу
з питань ВІЛ/СНІД
з питань туберкульозу
з питань ВІЛ/СНІД
Потрібна допомога
Ми завжди раді вам допомогти
з питань туберкульозу
з питань ВІЛ/СНІД

ВООЗ: вперше за двадцять років зареєстровано зростання захворюваності на туберкульоз

ddd

У Всесвітній організації охорони здоров’я опублікували щорічну доповідь щодо боротьби з туберкульозом. Дані викликають занепокоєння: вперше з 1997 року, коли такий звіт було опубліковано вперше, кількість хворих зросла. Про причини зростання та про те, як може позначитися війна в Україні на ситуації з туберкульозом у Європейському регіоні розповіли директор Глобальної програми ВООЗ по боротьбі з туберкульозом Тереза ​​Касаєва та радник Європейського регіонального бюро ВООЗ Аскар Єдильбаєв.

Тереза ​​Касаєва: Цього року, вперше за більш ніж двадцятирічний період, ми бачимо зростання захворюваності на туберкульоз. Як на глобальному, так і на рівні країн. 10,6 млн осіб захворіло минулого року. Це більше ніж на 3–6% на тисячу населення, ніж це було в попередні роки. Тобто, починаючи з 2000 року, у нас повільно, але все ж таки йшло зниження захворюваності. І ось вперше ми отримали зростання. І причини зрозумілі нам. Насамперед це COVID-19 і обмежувальні заходи, які в багатьох країнах було вжито: обмежений доступ до систем охорони здоров’я, до діагностики, лікування туберкульозу. Період був довгий, і досі триває пандемія, і досі країни не повернулися до свого доковідного рівня діагностики та лікування туберкульозу. Ми з самого початку пандемії це передбачали та прогнозували. Виявлення туберкульозу з доковідного рівня 7,1 млн осіб на рік впала до 5,8 млн осіб. Це дуже суттєво. Що означає, що впала виявність? Не означає, що зникли хворі. Хворі є, але вони можуть бути діагностовані, що неспроможні отримати своєчасне лікування. Туберкульоз, з одного боку, – це захворювання, яке може бути цілком виліковним. З іншого боку, без лікування люди, на жаль, помирають у 50–70% випадків.

Країни доклали зусиль, і виявлення туберкульозу збільшилася порівняно з минулим роком: близько 6,4 млн випадків зареєстровано. Але це все одно не доковідний рівень. Європейський регіон – це один із регіонів із великою кількістю країн та хворих саме з лікарсько-стійкими формами хвороби. Ця форма агресивніша у плані поширення, важче піддається лікуванню. З усіма тяжкими наслідками: смертність від неї вища, а ефективність лікування, відповідно, нижча.

У цій ситуації чи достатньо лікарських препаратів, чи не виникає дефіцит на якихось ринках? Чим на погіршення ситуації готові відповісти ВООЗ та медицина загалом?

З’явилися нові, ефективніші препарати, ефективніші схеми

Тереза ​​Касаєва: За останні роки завдяки досягненням науки, науковим дослідженням та випробуванням, що продовжуються, суттєво переглянуто підходи до лікування туберкульозу – як звичайного, так і ліки стійкого. З’явилися нові, ефективніші препарати, ефективніші схеми. І, що найголовніше, вони стали значно коротшими, ефективнішими і з меншою кількістю побічних ефектів, і приймаються в безін’єкційній формі. Якщо буквально кілька років тому стандартна схема лікування лікарсько-стійкого туберкульозу займала до 2-х років і проводилася препаратами з дуже важкими побічними ефектами, що потребувало постійного моніторингу та перебування під наглядом лікаря чи медпрацівника, то зараз Всесвітня організація охорони здоров’я розробила нові рекомендації щодо лікування. Для лікарсько-чутливої ​​форми це може бути 4-6 місяців, що значно менше, а для лікарсько-стійкого туберкульозу 6-9 місяців. Тобто це втричі – чотири рази коротше за більшої ефективності, меншої кількості побічних ефектів.

Аскар Єдільбаєв: Рекомендовані ВООЗ нові протитуберкульозні препарати та підходи до лікування як лікарсько-чутливого, так і стійкого туберкульозу в більшості країн нашого регіону включені до національних протоколів, тобто вони є легітимними для виділення бюджетних коштів для їх придбання. У 2019-2020 роках відбувалося ширше застосування нових протитуберкульозних препаратів, і ми очікуємо, і вже бачимо покращення результатів лікування. Все це говорить про те, що вони ефективні, вони безпечні і можуть вплинути на зниження «резервуару» туберкульозу в нашому регіоні.

Але при цьому за період, який описаний у доповіді, в нашому регіоні, у регіоні Східної Європи та Центральної Азії, все одно спостерігається зростання кількості заражень туберкульозом?

Тереза ​​Касаєва: Звіт заснований на даних на кінець 2021 року. За даними на той період, справді, насамперед через пандемію ковід ми спостерігали погіршення ситуації. Виявлення було відкладено. У країнах та регіонах ситуація, звісно, ​​різна. Якщо ми подивимося на Європейський регіон, на Американський регіон, вони найменше за інші регіони «обтяжені» туберкульозом загалом. Але на пропорційному рівні співвідношення кількості хворих саме з лікарсько-стійким туберкульозом у Європейському регіоні є вищим.

Як, на вашу думку, на цю ситуацію можуть вплинути події в Україні – збройний конфлікт та велика кількість біженців, які були змушені залишити країну і зараз проживають практично у всіх країнах Європи?

Тереза ​​Касаєва: На жаль, біженці та мігранти належать до найбільш вразливих категорій населення, які опиняються в ситуації підвищеного ризику розвитку туберкульозу через безліч причин. Загалом соціально-економічні потрясіння, будь-які конфлікти завжди обов’язково відбиваються на стані епідемії туберкульозу. Завжди досить швидко виникає сплеск, туберкульоз дуже чутливо реагує на ці явища та зростає. Але для того, щоб повернутися до вихідного статусу потрібні десятиліття. Знаючи це, ми з дуже великою стурбованістю моніторимо ситуацію. І не просто моніторимо – ми даємо рекомендації країнам, які залучені до цієї ситуації: як країнам результату біженців та мігрантів, так і країнам, що приймають.

Які рекомендації ви надаєте країнам? Чи є якісь, наприклад, від вас поради щодо проведення скринінгу біженців, що приїжджають, або щодо надання їм додаткової медичної допомоги у разі виникнення підозр на ті чи інші захворювання?

Аскар Єдільбаєв: Найголовніше – це забезпечення доступу до будь-яких медичних послуг для таких уразливих груп населення як мігранти та біженці в тих країнах, які їх приймають. Внаслідок війни, яка зараз відбувається в Україні, трапився дуже великий потік біженців. 7,2 млн осіб, за даними УВКБ (Управління ООН у справах біженців), розподілено по країнах Європи. Зважаючи на умови перетину кордону за межами України, в основному опинилися жінки, діти та особи віком від 60 років.

Ми у Всесвітній організації охорони здоров’я зробили «розрахунковий калькулятор», який дозволяє тим країнам, які приймають певну кількість біженців, з урахуванням захворюваності на туберкульоз серед цієї категорії людей, розрахувати кількість випадків туберкульозу і серед них – лікарсько-стійкого туберкульозу, на який вони можуть очікувати. Цей розрахунок дозволяє нам проводити діалог з керівниками структур охорони здоров’я, з іншими партнерськими організаціями для того, щоб, крім забезпечення доступу до загальної медичної допомоги, також не забувати про надання протитуберкульозної допомоги. Тому що серед осіб, які перетинають кордони, можуть бути люди, які вже отримували лікування з приводу туберкульозу, і через нові обставини їм потрібне продовження терапії вже у певній європейській країні. Або це будуть нові випадки туберкульозу, які можуть бути виявлені знову ж таки в цій певній країні.

Країни Європи знаходилися практично на шляху до елімінації туберкульозу до війни в Україні, і, відповідно, не було необхідності придбання такої великої кількості протитуберкульозних препаратів, зокрема для лікування лікарсько-стійкого туберкульозу. Але у зв’язку з високим напливом біженців, серед яких можуть бути пацієнти з множинною лікарською стійкістю, така нова необхідність виникла, і ми у Всесвітній організації охорони здоров’я працюємо над тим, щоб забезпечувати доступ, аж до того, що, отримавши схвалення з боку урядів, займаємося постачанням протитуберкульозних препаратів для хворих. Але це стосується не лише біженців, а й пацієнтів, які виявлятимуться в якійсь країні. Найголовніше для нас – забезпечити безперервність курсу лікування.

Домінантними пацієнтами з туберкульозу в Україні є чоловіки. Тому можна лише припускати, що при закінченні військових дій, якщо будуть зняті обмеження щодо перетину кордону, то, звичайно ж, може відбуватися відновлення сімей. Тобто рух людей обидві сторони. І країнам необхідно бути готовими забезпечити належним протитуберкульозним лікуванням більшу кількість хворих.

…до війни Україна була однією з провідних країн Європейського регіону щодо того, як бралися до уваги всі рекомендації ВООЗ з профілактики, діагностики та лікування туберкульозу

Складна ситуація геополітичного характеру, яка виникла у нашому Європейському регіоні, звичайно ж, матиме свої наслідки саме щодо туберкульозу. Ми можемо лише припускати, наскільки вплив обмежень на пересування та економічні санкції можуть вплинути на добробут людей загалом і на виділення належної кількості фінансових коштів на протитуберкульозну програму зокрема в країнах, наприклад, у Російській Федерації. Я не можу говорити, оперуючи якимись фактами, але якщо говорити про Україну, то на сьогоднішній день там відбувається руйнування інфраструктури через військові дії, страждають також протитуберкульозні установи, медичні працівники, які змушені так само, як і просте населення, пересуватися або всередині країни або шукати притулок за межами України. Це стосується і самих пацієнтів, це може впливати і вже впливає на безперервність терапії, на діагностику. Але хотілося б зазначити, що до війни Україна була однією з провідних країн Європейського регіону після того, як вони брали до уваги всі рекомендації ВООЗ щодо профілактики, діагностики та лікування туберкульозу. У дивовижній країні спостерігалася хороша тенденція до зниження тягаря.

Що важливо знати про туберкульоз, щоб захиститись від можливого інфікування?

Тереза ​​Касаєва: На жаль, у багатьох склалося таке враження, що туберкульоз – це десь далеко, що туберкульоз – це щось із минулого. Але туберкульоз поряд. Це повітряно-краплинна інфекція, він поширюється. Чверть населення планети на певних етапах інфікується: мікробактерії туберкульозу потрапляють до організму, і потенційно є ризик розвитку туберкульозу. Ми багато говоримо про лікування, але профілактика туберкульозу є дуже важливою. Це великий та важливий комплекс заходів, яким теж потрібно займатись. Як то кажуть, «легше захворювання попередити, ніж його потім лікувати».

 

 

Джерело: https://news.un.org/ru/interview/2022/10/1434057
Повернутись Назад
About Admin 729 Articles
Врач-консультант Национальной линии по вопросам ВИЧ/ТБ

Залиште коментар

Ваш e-mail (не публікується).