Щороку 24 березня у всьому світі відзначають Всесвітній день боротьби з туберкульозом. Ця дата обрана не випадково, адже в цей день у 1882 році Роберт Кох оголосив про виявлення бактерії, що спричиняє захворювання. Відтоді було відкрито шлях до діагностики та лікування від туберкульозу.
Туберкульоз (ТБ) — це інфекційне захворювання, спричинене бактерією Mycobacterium tuberculosis, яка найчастіше вражає легені, але може вражати й інші органи та системи організму. Захворювання передається повітряним шляхом — під час кашлю, чхання, розмови з людиною, яка виділяє мікобактерії ТБ.
Туберкульоз залишається одним із найбільш смертоносних інфекційних вбивць у світі. За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько чверті населення світу мають ТБ-інфекцію (інфіковані мікобактеріями туберкульозу), яка клінічно не проявляється. Водночас за даними Глобального звіту ВООЗ за 2024 рік насправді людей, інфікованих ТБ-інфекцією, ще більше.
Після потрапляння в організм людини ТБ-інфекція може тривалий час залишатися в неактивному стані. У цей період симптоми відсутні, і людина не становить загрози для оточення. Найвищий ризик розвитку активного туберкульозу спостерігається в перші два роки після інфікування та залежить від стану імунної системи — у 5–15% інфікованих людей розвивається активна форма туберкульозу. Єдиним дієвим способом запобігти такому переходу є профілактичне лікування ТБ.
Легені — найпоширеніше місце ураження, проте туберкульоз може вражати й інші органи й системи (лімфатичні вузли, кістки та суглоби, сечостатеву систему, шкіру тощо), але не волосся і нігті.
Хто має високий ризик розвитку активної форми ТБ
Діагностику ТБ-інфекції проводять за допомогою шкірних тестів або тестів вивільнення гамма-інтерферону на основі імуноферментного аналізу. Її рекомендовано проходити людям з високим ризиком прогресування захворювання. До них належать:
- люди, які мали контакт із людьми, які хворіють на туберкульоз із бактеріовиділенням;
- люди, які живуть із ВІЛ;
- пацієнти з силікозом або антрасилікозом;
- люди, яким планується трансплантація органів чи кісткового мозку;
- пацієнти, які перебувають на гемодіалізі, перитоніальному діалізі або отримують терапію інгібіторами фактору некрозу пухлин альфа.
Перед початком профілактичного лікування важливо підтвердити наявність ТБ-інфекції, а також виключити активну форму захворювання. Проте лікування може бути призначене навіть без тестування, якщо є високий ризик інфікування та ймовірність розвитку активної форми туберкульозу із серйозними наслідками.
Люди, які входять до ключових та груп підвищеного ризику розвитку ТБ, потребують щорічного скринінгу на туберкульоз.
Основні симптоми ТБ
Головні симптоми легеневого туберкульозу:
- кашель, що триває більш ніж 2 тижні (за ускладнених форм ТБ може бути кров у мокротинні; також кашель може бути відсутній);
- незначне підвищення температури тіла або виражена лихоманка понад тиждень;
- підвищене потовиділення вночі;
- зниження працездатності, загальна втома і задишка під час фізичних навантажень;
- безпричинне зниження маси тіла;
- утруднене дихання;
- біль у грудях;
- втрата апетиту.
У дітей додатково можуть бути труднощі з набором ваги чи ростом.
Симптоми активного позалегеневого туберкульозу залежать від ділянки ураження.
Своєчасна діагностика та, відповідно, своєчасне лікування гарантують одужання. Тому якщо ви помітили у себе якісь із симптомів, то відразу звертайтеся до сімейного лікаря чи фтизіатра.
Форми туберкульозу за чутливістю до лікування
За чутливістю до ліків розрізняють такі форми туберкульозу:
- чутлива — піддається лікуванню стандартними протитуберкульозними препаратами І ряду;
- лікарсько-стійка — спричинена мікроорганізмами M. tuberculosis, стійкими до ліків.
За даними Глобального звіту про туберкульоз 2024 Україна входить до переліку країн з високим тягарем лікарсько-стійкого ТБ, частка якого становить близько 25% від усіх випадків ТБ.
Як захиститися
Найкращий спосіб як захиститися від туберкульозу – це вакцина БЦЖ (бацила Кальметта-Герена) – жива вакцина, призначена для захисту немовлят і дітей молодшого віку проти найбільш важких форм ТБ, таких як туберкульозний менінгіт та міліарний (поширений, генералізований) туберкульоз. БЦЖ застосовують у багатьох країнах з високою поширеністю ТБ для захисту дітей від цих форм туберкульозу.
До недавнього часу зазвичай вважалося, що БЦЖ захищає лише від тяжкого перебігу ТБ у дітей, не запобігає первинному інфікуванню мікобактеріями туберкульозу. Проте дані останніх досліджень показують, що діти, вакциновані БЦЖ, які контактували з людиною, яка хворіє на ТБ, на 19% рідше інфікуються, ніж невакциновані діти.
Окрім того, дослідження демонструють високу дієвість вакцини щодо зменшення тяжких форм ТБ серед вакцинованих людей — на 85%. Найбільший захист спостерігається серед вакцинованих у неонатальний період — з 90% зниженням випадків тяжкого ТБ.
Хто і коли має отримати щеплення вакциною БЦЖ
Щепленню для профілактики туберкульозу підлягають усі новонароджені діти, які не мають до цього протипоказань. Вакцинацію проводять у перші дні життя немовляти — в пологовому стаціонарі. Якщо БЦЖ не можна ввести при народженні, вакцина повинна бути введена при першій можливості після народження, щоб захистити дитину до її контакту з інфекцією. Діти, які не були щеплені в пологовому, підлягають вакцинації в закладах охорони здоров’я після консультації з сімейним лікарем, педіатром.
Тривалість захисту та ревакцинація
Системний аналіз показав, що захист після первинної вакцинації БЦЖ немовлят може тривати до 15 років. Більш тривалий захист було виявлено серед тих, хто отримав вакцинацію БЦЖ в неонатальному періоді. Було виявлено зниження захисту з часом, за даними низки досліджень, захист від усіх форм туберкульозу знижувався через 20 років.
Щеплення вакциною БЦЖ проводиться один раз. Ефективність ревакцинації після первинної вакцинації при народженні як щодо інфікування, так і щодо захворювання не доведено.
Пам’ятайте: туберкульоз виліковний!
Раннє виявлення та належне лікування є ключовими факторами для одужання.
Як лікують туберкульоз в Україні
В усіх регіонах України доступні сучасні препарати для лікування ТБ. Завдяки інноваційним лікам тривалість лікування скоротилася і для чутливого туберкульозу становить 4–6 місяців, а для лікарсько-стійкої форми — переважно 6–9 місяців.
Профілактичне лікування здійснюється згідно з останніми рекомендаціями ВООЗ. Воно полягає у щоденному або щотижневому прийомі пігулок за здебільшого короткими інноваційними курсами від 1 до 3 місяців. А захист від нього зберігається понад 10 років. Головне — дотримуватися всіх призначень лікаря та не переривати курсу такого лікування.
Призначити профілактичне лікування ТБ може не тільки фтизіатр, а й сімейний лікар. Завдяки впровадженню децентралізованої та людино-орієнтованої моделі надання послуг профілактики ТБ людина може продовжувати жити повноцінно — працювати, навчатися, відпочивати — і водночас отримувати профілактичне лікування за місцем проживання. В Україні профілактичне лікування отримують близько 83% людей, які контактували з людьми, які хворіють на туберкульоз.
Лікування туберкульозу призначають фтизіатри — вони підбирають оптимальну схему прийому препаратів. Водночас сімейний лікар відіграє ключову роль у веденні людини з ТБ: контролює дотримання режиму лікування та слідкує за її самопочуттям. Такий підхід забезпечує доступність медичної допомоги та робить лікування ефективнішим.
Регіональні фтизіопульмонологічні центри координують заходи з подолання ТБ на регіональному рівні та діють у кожній області України. Перелік протитуберкульозних закладів за посиланням.
І пам’ятайте, що з будь-яких питань стосовно діагностики, профілактики чи лікування туберкульозу, ви завжди можете звернутися до фахівців нашої Гарячої лінії з питань ВІЛ/СНІДу та туберкульозу за телефоном 0 800 503 080.
Джерело: https://www.phc.org.ua/news/profilaktichne-likuvannya-tuberkulozu-v-ukraini-scho-potribno-znati-0
https://www.phc.org.ua/news/berezen-misyac-podolannya-tuberkulozu
