Благодійна організація «Фонд профілактики хімічних залежностей та СНІДу»

БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ
ФОНД ПРОФІЛАКТИКИ ХІМІЧНИХ ЗАЛЕЖНОСТЕЙ ТА СНІДУ
БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ
ФОНД ПРОФІЛАКТИКИ ХІМІЧНИХ ЗАЛЕЖНОСТЕЙ ТА СНІДУ
з питань туберкульозу
з питань ВІЛ/СНІД
з питань туберкульозу
з питань ВІЛ/СНІД
Потрібна допомога
Ми завжди раді вам допомогти
з питань туберкульозу
з питань ВІЛ/СНІД

Як допомогти собі коли ти допомагаєш іншим: поради волонтерам, соціальним працівникам та психологам

Зазвичай, потребуюча та допомагаюча людина стоїть в різних умовах. Перший перебуває в стресових умовах, другий ні. Людина, якій потрібна допомога потребує стабілізації емоцій та конкретних дій для того, щоб змінити/поліпшити своє становище. Фахівця ж якраз відрізняє те, що він перебуває у ситуації, яка йому нічим не загрожує. А отже, він може оцінити ситуацію та прийняти найкраще рішення для клієнта базуючись на логіці, а не на емоціях.

Зазвичай, потребуюча та допомагаюча людина стоїть в різних умовах. Перший перебуває в стресових умовах, другий ні. Людина, якій потрібна допомога потребує стабілізації емоцій та конкретних дій для того, щоб змінити/поліпшити своє становище. Фахівця ж якраз відрізняє те, що він перебуває у ситуації, яка йому нічим не загрожує. А отже, він може оцінити ситуацію та прийняти найкраще рішення для клієнта базуючись на логіці, а не на емоціях.

В умовах війни, обидва перебувають в однакових стресових та загрозливих ситуаціях. А це, в свою чергу, означає, що фахівець має подбати спочатку про себе та свої потреби, а потім про потреби клієнта.

Раніше, можна було нехтувати певним своїм станом, знаючи, що в скорому майбутньому буде відпустка, менше навантаження чи просто вихідний, де можна буде банально виспатися. Ми знали, що нас, як фахівців, можуть спіткати професійні проблеми: емоційне вигорання, втома від співчуття чи ретравматизація (вторинна травма). Тому в нас були супервізійні та інтервізійні групи, навчання по роботі з клієнтами, обмін досвіду з колегами, тощо.

Але ми займалися проблемами та їх вирішенням у робочий час. А потім йшли собі додому де нас чекали близькі, відпочинок, друзі.

Наразі ж на фахівця є подвійне навантаження. Навіть, потрійне: подолання наслідків стресу у себе та своїх рідних, робота з клієнтами, пошук рішень для нових проблем та все це в умовах невизначеності та постійної небезпеки.

То що ж робити?

По-перше, визнати це. Як і те, що ви не є супергероєм. Ви володієте певними фаховими знаннями, які мають на меті допомогти іншим. Ви можете знати як реагує людина в стресі. Все.

Ви втомлюєтесь, маєте свої думки на події та якось реагуєте на них. Ви маєте свої проблеми, які неможливо наразі відкласти.

При виконанні своєї роботи ви обмежені посадовими інструкціями, цілями проєкту, обмеженим фінансуванням, цільовою аудиторією, тощо.

По-другевизначити зараз свої сильні та слабкі сторони. Це не те саме, що мати «точки до зросту». Це розуміння своїх можливостей виходячи з наявних зараз ресурсів. Саме це дозволить вам створити свій графік, розділити навантаження, відмовитися від другорядних завдань. Саме це дозволить вам уникнути почуття провини через неможливість виконати взятих на себе непомірних зобов’язань.

По-третєпам’ятати, що клієнт не винен у своїх проблемах. Можливо, його проблеми є наслідками його поведінки. Можливо, він це усвідомлює. Але, наразі до його звичайних (не дорівнює слову легких) довоєнних викликів додалися нові, які він точно не обирав. Він звернувся до вас, бо вірить, що ви допоможете, а не станете його суддею.

По-четвертевірте, що криза мине. І його, і ваша. Пройти її з гідністю вам допоможуть ваші цінності, переконання, посадові інструкції, етичний професійний кодекс та ваші навички. Уявіть, що ви колись будете сидіти за одним святковим столом (наприклад, святкувати перемогу). Я не хочу, щоб вам було соромно за ваші дії чи емоційно сказані слова. Хочу, щоб ви подякували один одному, що пройшли цей складний шлях разом.

Наостанокпам’ятайте, що звичка піклуватися про себе не є егоїстичною. Вона має бути вашим професійним надбанням та зобов’язанням перед клієнтами. Ця звичка складається із різних компонентів. Я перерахую ті, які на мій погляд є особливо важливими зараз:

  • вміння сказати «ні»;
  • вміння побачити в собі індикатори поганого самопочуття, зупинитися, розробити та втілити план самодопомоги
  • вміння попросити про допомогу (колег, близьких, лікарів, керівництва і т.д.);
  • вміння відпочивати без почуття провини (ви правда зробили все, що змогли на той час та виходячи із наявних ресурсів. Можливо, наступного разу ви щось врахуєте та зробите по-іншому);
  • вміння побачити результати та бути вдячним за них собі та людям. Ця навичка вбереже вас від надмірної критики до себе, вибагливості до клієнта та добавить мотивації для подальшої роботи.

 

Хочемо подякувати всім,хто допомагає в ці скрутні часи іншим. Дякуємо за вашу працю. За те, що ви робите, переживаєте, шукаєте можливі рішення.

Дякуємо не тільки тим, хто активно наразі працює. А і тим, хто поки що не може працювати в тому самому режимі та відійшли від справ. Ви продовжуєте бути цінними фахівцями.

Особлива подяка волонтерам. Людям, які не маючи професійних знань відгукнулися на допомогу.

Підготував: Клінічнапсихологиня, супервізор БО «Фонд профілактики хімічних залежностей та СНІДу»
Повернутись Назад
About Admin 729 Articles
Врач-консультант Национальной линии по вопросам ВИЧ/ТБ

Залиште коментар

Ваш e-mail (не публікується).