На відкритому повітрі вірус гине через декілька хвилин. В середині шприцу він може жити значно довше. Про життєздатність ВІЛ приводять різні, часто суперечні дані. Де ж правда?
Поза організмом ВІЛ може жити всього кілька хвилин.
В оточуючому середовищі вірус ВІЛ втрачає свою активність через 10 хвилин після обробки 70% спиртом. Для нього шкідливі домашні відбілюючи засоби. Також він гине при безпосередньому впливі ацетону, ефіру. На поверхні неушкодженої шкіри людини вірус швидко руйнується під впливом захисних ферментів та бактерій. Він швидко гине, при нагріванні до більш ніж 57°С і майже миттєво при кип’ятінні.
Велику зацікавленість викликає строк життя ВІЛ в середині шприца чи полої голки. Виявилось, що на нього впливає ряд факторів, в тому числі кількість крові у голці, кількість вірусу в крові, температура навколишнього середовища. Кількість крові в голці частково залежить від розмірів голки і від того, чи втягують кров в середину голки. В одному дослідженні шприців які вміщували в собі кров, інфіковану дуже високою кількістю ВІЛ-1, виявилось, що життєздатний вірус утримується в голках в продовж 48 днів зберігання при постійній температурі. При цьому, життєздатність вірусу знижується під плином часу: згодом через 2 – 10 днів зберігання живий вірус був виявлений тільки в 26% шприців. Збереженню живого вірусу також сприяли великий вміст крові в шприці та низькі температури зберігання.
Життєздатність вірусу знижується при низькій кількості вірусу в крові, при високій чи змінюваній температурі та при невеликому обсягу крові. Для цілей профілактики ін’єкційної передачі ВІЛ слід вважати, що використаний шприц чи пола голка (без стерилізації) може містити живий вірус в продовж кількох діб.
На сьогоднішній день ситуація в Україні така, що ризик інфікування ВІЛ існує в різних неочікуваних ситуаціях. В нашій практиці бували випадки, коли діти, граючись, вколювались знайденими на вулиці використаними шприцами. Що ж робити в даній ситуації? При можливому проникненні вірусу в організм необхідно якомога швидше (протягом 72 годин) розпочати екстрену профілактичну антиретровірусну терапію ( АРВ-терапію), яка не дозволить вірусу ВІЛ розповсюджуватись в організмі потерпілого.
Ситуація з запобіганням інфікування, а також зі швидким реагуванням нашої медицини вкрай плачевна. Ні гарячих ліній. Нічого. Ні можливості допомогти собі в такій ситуації. Це жах. Ні діти ні дорослі не знають як можна інфікуватись.