Благодійна організація «Фонд профілактики хімічних залежностей та СНІДу»

БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ
ФОНД ПРОФІЛАКТИКИ ХІМІЧНИХ ЗАЛЕЖНОСТЕЙ ТА СНІДУ
БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ
ФОНД ПРОФІЛАКТИКИ ХІМІЧНИХ ЗАЛЕЖНОСТЕЙ ТА СНІДУ
з питань туберкульозу
з питань ВІЛ/СНІД
з питань туберкульозу
з питань ВІЛ/СНІД
Потрібна допомога
Ми завжди раді вам допомогти
з питань туберкульозу
з питань ВІЛ/СНІД

Як працює стрес?

Гостем нового епізоду подкасту «Простими словами» від The Village Україна став видатний учений, нейробіолог, професор Стенфордського університету Роберт Сапольскі. Він здобув світову популярність завдяки популяризації вивчення біології поведінки тварин і людей.

Я – нейробіолог. І для мене, беззаперечно, НАЙГОЛОВНІШИЙ НАСЛІДОК СТРЕСУ – ЦЕ ТЕ, ЩО ВІН ВПЛИВАЄ НА МОЗОК. Саме це я 40 років вивчав у своїй лабораторії. На мою думку, найважливіше – це те, що хронічний стрес впливає на здатність до навчання та запам’ятовування. До пізнання. За це відповідає частина мозку, яку я просто обожнював у 20 років – гіпокамп. Гіпокамп страждає від стресу. Гормони стресу вбивають нейрони гіпокампа, який мав би вчитися та запам’ятовувати. Стрес може завадити вам отримати високий бал на екзамені або підвищити шанси захворіти на деменцію через 40 років. Боже, який жах. Тоді люди почали досліджувати іншу ділянку мозку – мигдалеподібне тіло. Мигдалеподібне тіло – це не про запам’ятовування імен, це про страх. Тривогу, боязнь, агресію. Як гормони стресу впливають на нього? Виявляється, вони змушують мигдалеподібне тіло працювати на повну силу. Воно збільшується та збуджується.

Якщо поглянути на мозок людини з ПТСР, побачимо збільшене мигдалеподібне тіло. На що тут важливо звернути увагу? На зв’язок між стресом і тривожним розладом, а також стресом і схильністю до агресії. Потім учені почали досліджувати, господи Боже, мезолімбічний шлях. Дофамін – це нейромедіатор. Усі думають, що дофамін – це про задоволення, адже кокаїн впливає саме на дофамінову систему. Насправді ж він більше про сприйняття задоволення.

Як стрес впливає на дофамінову систему? Цей нейромедіатор закінчується в тій частині мозку, що постійно перебуває в стресі. Саме тому хронічний стрес підвищує ризик виникнення великого депресивного розладу. Після пандемії в США розпочалася хвиля тривожних і депресивних розладів. У вас кількість людей із цими розладами має зашкалювати.

Проте пізніше люди почали досліджувати іншу частину мозку. […] Це лобова частка. За що ж вона відповідає? Ця частина головного мозку еволюціонувала найпізніше. У людей вона більша, ніж у будь-яких інших приматів. Вона перестає розвиватися останньою – у 25 років. То що ж вона робить? Вона змушує нас обирати складніший, але правильніший шлях. Вона допомагає не піддаватися спокусам, контролювати емоції, поводитися стримано. То як хронічний стрес впливає на неї? Хронічний стрес пошкоджує лобову частку. Виявляється, відкриття 80-х років про гіпокамп працюють і тут. Що це для нас значить? Наприклад, це пояснює, чому люди в стресі ухвалюють жахливі рішення. Рішення, про які вони шкодуватимуть до кінця життя. Це пояснює, чому люди поводяться імпульсивно: лізуть у бійки та не можуть стримати язика за зубами. Лобова частка допомагає нам жити як миролюбні та соціально-розумні примати. А вона ушкоджена внаслідок стресу.

Нарешті, останнім часом люди досліджують ще одну частину мозку. Я більше не проводжу досліджень, але це те, чим ми займалися десять років тому. Якраз перед тим, як я залишив лабораторію. Це частина мозку зовсім поруч із лобовою часткою – передня поясна кора. Що ж вона робить? Вона якимось чином пов’язана з емпатією. Якщо подивитися на мозок людини, яку вкололи голкою, побачимо, що передня поясна кора активізує біль, незадоволення через біль тощо.

Тепер змусимо когось дивитися, як його кохану людину колють голкою. Якщо подивитися на мозок піддослідного, побачимо збуджену передню поясну кору. Це та частина мозку, яка дає нам змогу переживати чужий біль, як свій. Хоча лобова частка й відповідає за емпатію, ми не однаково емпатичні до всіх. Наприклад, ви переглядаєте відео, де руку колють голкою, ваша фронтальна кора збудиться. Якщо ви в США, то збудження буде відчутно меншим, якщо рука на відео має інший відтінок шкіри. Не всім дістається однаковий рівень емпатії. Ось таке ми вивчали. Коли ми в стресі, передня поясна кора не може нормально функціонувати. Безмежний океан емпатії, що у вас був, потроху висихає. Нам також вдалося довести, що якщо заблокувати частину гормонів стресу в передній поясній корі, ви станете більш емпатичним.

Ми проводили дослід на пацюках і волонтерах-першокурсниках – спрацювала в обох випадках. То до яких змін може призвести стрес, який ви, друзі, зараз проживаєте? Що ж, навіть за 50 років вас мучитимуть жахливі спогади. Люди будуть спустошені тривогою та депресіями. Будуть проблеми із судженнями, функціонуванням, самоконтролем. Наслідком такої травми стане світ, де зросте кількість домашнього насильства, насильства над дітьми. Світ, де зламані люди калічитимуть інших. Світ, де коло «своїх», біль яких ти можеш зрозуміти, істотно звузиться. Знаєте, жахливо, якщо люди страждатимуть на серцеві напади найближчі 30 років. Ще жахливіше, якщо війна пошрамує суспільство саме у сфері нейробіології. Це доволі кепсько.

Повний текст інтерв’ю – тут  https://www.the-village.com.ua/…/341663-robert-sapolsky
Розмову можна прослухати на всіх подкаст-платформах:
◽️Apple Podcasts – http://surl.li/jmufw
◽️Google Podcasts – http://surl.li/jmugn
◽️SoundCloud – http://surl.li/jmugr
 Спеціальний сезон подкасту «Простими словами» від The Village Україна виходить у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? за ініціативою Олена Зеленська. Проєкт реалізовано за підтримки World Health Organization (WHO) у співпраці з Координаційний центр КМУ / Mental Health UA та ГО Безбар’єрність.
Повернутись Назад

Залиште коментар

Ваш e-mail (не публікується).