У ВІЛ-позитивних людей віком від 50 років завдяки фізичній активності покращуються деякі показники здоров’я.
![]() |
|
![]() |
Про що саме йдеться, розповіли вчені з ПАР, їхнє дослідження опубліковане в Dove Press. У ході дослідження фахівці проаналізували понад 500 наукових статей про вплив фізичних навантажень на здоров’я людей похилого віку з ВІЛ.
Вони з’ясували, що аеробні та силові тренування позитивно впливають на фізичне здоров’я та функціональний статус. Так, серед жінок із ВІЛ висока фізична активність покращила кардіореспіраторну функцію. Аеробні вправи середньої чи високої інтенсивності підвищували витривалість.
Окрім того, спорт сприятливо впливав на психічне здоров’я. Тренування допомагали полегшити прояви депресії та слабкості у ВІЛ-позитивних людей віком від 50 років. Проте в цьому випадку вчені закликали не перестаратися — тренування не мають бути надто інтенсивними.
Загалом фахівці зафіксували покращення загальних показників якості життя після того, як люди із ВІЛ починали займатися спортом. При підвищенні рівня фізичної активності знижувався загальний тягар симптомів та рівень стомлюваності.
Вчені дійшли висновку, що спорт справді корисний для людей похилого віку з ВІЛ. На їхню думку, тренуватись потрібно помірно, але регулярно. Крім того, важливо підібрати відповідні конкретній людині вправи та види активностей, орієнтуючись на її стан здоров’я.
Раніше фахівці повідомляли, що у літніх жінок з ВІЛ спостерігається нижча мінеральна щільність кісток, ніж у їхніх ВІЛ-негативних однолітків. Це пов’язано з метаболічним захворюванням скелета, при якому кістки втрачають міцність, стають пористими та крихкими.
